"Літо, усі гуляють, а я сиджу й малюю" - спогади Давида Черкаського

Художник-мульплікатор Давид Черкаський помер 30 жовтня на 87-му році життя. Останні 2 місяці лежав у реанімації однієї зі столичних лікарень. Брав участь у створенні понад 30 мультиплікаційних стрічок. Найвідоміші: "Пригоди капітана Врунгеля", "Лікар Айболить", "Острів скарбів". Пропонуємо згадати, що він розповідав в інтерв'ю журналу "Країна".

Про дитинство

Коли мені було 4 роки, батько повів на чорно-білий мультфільм "Барон Мюнхгаузен". Вразив рух у кадрі. Тоді й закохався в мультиплікацію.

Коли німецькі війська підійшли до Києва, батько мене з мамою та її сестрою відвіз на вокзал. Там було повно народу. Час від часу чули, як падають бомби. У вагоні-­бані з іншими людьми їхали цілий місяць. Врешті зупинилися під російським Оренбургом. Місцеві жителі прибігали дивитися на євреїв. Цікаво було, хто ж це такі. Дивувалися, коли бачили, що схожі на людей.

Місцеві хулігани били всіх менших хлопців. Щоб уникнути цього, розповідав їм цікаві історії – про мушкетерів чи казкових велетнів. Героями розповідей ставали персонажі прочитаних книжок. Сюжети вигадував на ходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер художник-мультиплікатор Давид Черкаський

Про навчання

Документи від абітурієнта-єврея престижні інститути приймати відмовлялися. Погодилися взяти лише у Київському інженерно-будівельному. Після закінчення працював за фахом. Роботу не любив. Уранці писав цифри – 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8. Кожну відпрацьовану годину закреслював.

Про роботу

1959 року приятель сказав, що в Києві хочуть організувати студію мультиплікації. Тільки-но її відкрили, пішов влаштовуватися. Перед тим намалював на трьох склеєних ватманах малюнок – бенкет богів. Директор студії глянув на нього й одразу взяв мене на роботу. На це місце претендували ще 30 людей, - додав Черкаський. - Працював зазвичай до півночі. Приходив додому і якнайшвидше лягав спати, щоб із самого ранку знову бігти на роботу.

Мультиплікатори - від слова "мульти", "багато". Аніматори - від "аніма", "душа". Ми не просто розмножувачі, а ще й душі вкладаємо. Малювати як мультиплікатор почав у 6 років. Свої картини не дивлюся, бо знаю, де хороша сцена, а де - погана. Це як ножем по серцю.

Коли малювали мультфільм "Острів скарбів", виникла ідея зробити вставки про шкоду куріння й алкоголю. Вагався – малювати чи знімати живих акторів. Обрав другий варіант. Так зекономив час. Музичний кліп зняли за півдня. Якби малювали, знадобився б місяць.

Намалювати море для "Пригод капітана Врунгеля" було складно. Вирішив зняти справжнє – в Ялті.

Про гроші

На мультиплікаційній студії отримував 110 рублів зарплати. Згодом збільшили до 250. Любив погуляти на широку ногу, тому грошей не вистачало, - розповідав Давид Черкаський. В одних позичав, щоб іншим повернути борги. Навіть завів зошит, де записував, кому і скільки маю віддати. З усіма розрахувався на початку 1990-х, коли почав знімати мальовану рекламу.

Про завершення кар'єри

1997-му треба було зняти пілотний ролик мультиплікаційної картини про піратів і звірів. Результатом був задоволений. Але одна людина сказала: "Давиде Яновичу, так уже ніхто не робить". Зрозумів, що постарів. Пішов із мультиплікації.

×