"Я бачу себе величезною вогненною кометою, що летить зіркою. Всі зупиняються, показують пальцем і шепочуть у подиві "Подивіться на це!". А потім - фьють, і мене вже немає", - говорив культовий співак і поет Джим Моррісон. Його вважають одним із найбільш харизматичних фронтменів в історії рок-музики. Ім'я соліста The Doors - у списку 100 найвеличніших співаків усіх часів.
"Існує відоме і існує невідоме, а між ними двері".
У 1971 році Джим Моррісон відправився з подругою Памелою Курсон до Парижу - відпочивати і працювати над книгою віршів. За офіційною версією співак помер 3 липня 1971 року там же. Йому було 27 років.
Проте існує маса припущень щодо того, як саме і з якої причини загинула легенда року. У свідоцтві про смерть згадується про астму і серцевий напад. Журналісти твердять про передозування наркотикими, а фани впевнені, що їх кумира вбили. Але жодна з цих версій не пояснює, чому Джима поховали в закритій труні, не повідомивши нічого ні сім'ї, ні його гурту. Ще більше питань викликає місце, де він похований, - пише calend.ru.
Тіла Моррісона не бачив ніхто, крім вузького кола осіб на чолі з Памелою Курсон, похорон відбувся дуже втаємничино й самотньо. Не були запрошені ні музиканти The Doors, ні близькі друзі Джима, ні родичі.
Кладовище Пер-Лашез стало останнім притулком для багатьох великих людей, але як туди потрапив Моррісон, якого у Франції ніхто навіть на вулицях не впізнавав? Є і ще одна версія, згідно з якою Джим не загинув, а просто зник, а його самогубство інсценували служби ФБР, які тоді вели активну боротьбу з учасниками руху хіпі.
Памела Курсон, єдина, хто міг хоч щось прояснити, загинула через три роки, забравши свою таємницю в могилу.
"Ми навряд чи взагалі говорили про Памелу Курсон. Вона не мала з нами нічого спільного. Джим взагалі строго поділяв своє життя на частини. Так, і я вірю в те, що вона вбила його, і ніхто ніколи не переконає мене в протилежному. Ненавмисно, можливо: наркомани не в змозі запланувати нічого заздалегідь. Але, намагаючись прив'язати його до себе, контролювати або покарати за те, що він залишив її - вона ж знала, що він збирався зробити це", - вважає Патріція Кеннелі. З нею Моррісон познайомився в січні 1969 року наступного дня після концерту The Doors. Висока, приваблива рудоволоса жінка, Патриція була тоді редактором авторитетного журналу "Jazz & Pop". У червні 1970 року Джим і Патриція побралися відповідно до кельтських звичаїв, повідомляє jimmorrison.ru.
Могила Моррісона - одна з найпопулярніших визначних пам'яток Парижа. Там постійно збираються численні шанувальники його творчості. А на день народження музиканта, можна спостерігати справжній аншлаг. На його могилі співають і танцюють.
"Мені нічого не треба. Я обираю свято з друзями і не хочу веселощів у натовпі".
Джеймс Дуглас Моррісон народився 8 грудня 1943 року в Мельбурні, штат Флорида (США), в сім'ї майбутнього адмірала Джорджа Стівена Моррісона і Клари Кларк Моррісон. У ньому була змішана шотландська, англійська та ірландська кров. У 1962 році він вступив до Державного Університету Флориди в Таллахассі. В сiчнi 1964 року переїхав до Лос-Анджелесу і вступив в UCLA (Каліфорнійський Університет в Лос-Анджелесі - Gazeta.ua) на факультет кінематографії, де за час навчання зняв два фільми, які зазнали жорсткої критики педагогів і одногрупників.
В кінці 1964-го Джим на Різдво приїхав до батьків. Це був останній раз, коли він бачився з ними. За кілька місяців Джим написав їм листа, в якому повідомив, що хоче створити рок-гурт. Але не знайшов розуміння у батька, який відповів, що це невдалий жарт. Після цього на питання про батьків Джим завжди говорив, що вони померли.
Під час навчання Моррісон вів богемний спосіб життя в Лос-Анджелесі. В UCLA він познайомився і потоваришував із Реєм Манзареком. Разом вони організували гурт The Doors. До них приєдналися барабанщик Джон Денсмор і друг Джона, Роббі Крігер.
"Двері в новий розум - LSD".
Назва гурту The Doors взята із заголовка книги "Двері сприйняття" Олдоса Хакслі (натяк на "відкриття дверей сприйняття" через вживання психоделіків - Gazeta.ua). Джим сказав друзям, що він хоче бути цими "дверима сприйняття".
Вживання галюциногенів безпосередньо вплинуло на творчість Моррісона і Doors: містицизм і шаманізм стали частиною сценічного образу. В саунді гурту був відсутній бас, наголос був зроблений на гіпнотичні органні та оригінальні гітарні партії. Однак популярності The Doors багато в чому сприяла унікальна харизматична особистість і глибока лірика Джима Моррісона. Він був надзвичайно ерудованою людиною, захоплювався філософією Ніцше, культурою американських індіанців, поезією європейських символістів.
Коли Джиму було чотири роки, в штаті Нью-Мексико він побачив те, що згодом описував як одну з найважливіших подій свого життя: на дорозі розбилася вантажівка з індіанцями, і їх закривавлені та хворі тіла вивалилися з авто і валялися уздовж шляху.
"Я вперше дізнався, що таке смерть. Я думаю, в той момент душі тих мертвих індіанців, може одного або двох з них, носилися навколо, скорчившись, і вселилися в мою душу, я був як губка, що з готовністю ввібрала їх".
"Я не думаю, що для шамана важливе визначення власної ролі в суспільстві. Його більше цікавлять власні фантазії. Якщо він занадто заглиблюється в дію, він може зруйнувати свій внутрішній світ". Джим Моррісон
Моррісон повертався до цього випадку у віршах, інтерв'ю, піснях "Dawn's Highway", "Peace Frog", "Ghost Song" з альбому An American Prayer, а також "Riders on the Storm".
"Давайте вважати, що все, що я роблю - чисто із цікавості".
Спочатку гурт The Doors виступав по шинках. Концерти були відверто слабкими, почасти через дилетантизм музикантів, частково від страху Джима Моррісона: він соромився повертатися обличчям до публіки і співав спиною до залу. Джим часто приходив на виступи нетверезим.
У гурту була армія дівчат-шанувальниць, і черговий "останній раз" розсердженого власника клубу обертався дзвінками дівчат із питаннями коли ж вони знову побачать "того волохатого хлопця". За півроку у гурту з'явилася можливість виступати в кращому клубі на Сансет Тріп - "Whisky-A-Go-Go".
"Я відчуваю себе вільним і розкутим лише на сцені. Там я відчуваю душевний підйом, моя поведінка - це маска, за якою я ховаюся і завдяки якій я можу розкритися і жити". Джим Моррісон
Незабаром гурт помітив продюсер Пол Ротшильд із лейбла Elektra Records, що випускав досі тільки джазових виконавців. Він ризикнув запропонувати Doors контракт. Перший сингл гурту "Break On Through" увійшов до десятки американського хіт-параду Billboard, а наступний, "Light My Fire", посів у хіт-параді перше місце.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закоханий фанат убив співачку і наклав на себе руки
Перший альбом The Doors 1967 року також отримав перше місце в хіт-параді і поклав початок "дорзоманії". Одна композиція альбому - The End, задумана як звичайна прощальна пісня, поступово ускладнювалася, обростаючи універсальними образами.
"Я дійсно не знаю, що збирався сказати. Щоразу, коли я слухаю цю пісню, вона здається мені іншою. Спочатку це було прощання, можливо, з дівчиною, а, може, з дитинством".
"Якщо покоління має свободу, то воно разом з тим отримує право на саморуйнування".
Доля Джима представляла собою швидкісний спуск по похилій прямій: пияцтво, арешти за непристойну поведінку і бійки з поліцейськими. Все більше матеріалу писав Роббі Крігер, все менше - Джим Моррісон. Пізні концерти The Doors були здебільшого сварками п'яного Моррісона з публікою.
"Треба сказати, він страждав на алкоголізм і не завжди міг тримати себе в руках, і даний йому від природи творчий авантюризм, ходіння по лезу бритви, часто підштовхували його близько до саморуйнування - а іноді прямо до нього", - згадувала Патриція Кеннелі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Актора Голлівуду вбив власний автомобіль
В інтерв'ю журналу "Американські Легенди" вона критично оцінила гучний фільм "The Doors" Олівера Стоуна.
"Ви маєте на увазі найдовше в світі музичне відео? Джима Моррісона, людини, яку я люблю, із якою я була одружена, в цьому фільмі немає взагалі. Той, кого ви бачите - гротескна, млява, фіглярська карикатура, яка ніколи б не створила тих безсмертних пісень, які, я вважаю, і увічнили його. Але найбільше зрадництво з боку Стоуна - те, що наприкінці фільму тобі наплювати на те, що Джим помер".
"Джим Моррісон мав чудову душу з глибоким почуттям абсурду. Йому неприємна сама думка про те, щоб стати іконою. Він був одним із найбільших іконоборців всіх часів. Я думаю, він би просто посміявся над своїм статусом - а потім послав би всіх подалі в тій південній джентльменській манері, за яку я любила його".
"Я п'ю для того, щоб писати вірші".
В Америці Джима Моррісона вважають не лише визнаним музикантом, а й видатним поетом: його ставлять в один ряд із Вільямом Блейком і Артюром Рембо. Його вірші також переклали українською.
Чоловік згортає докупи
опале листя у дворі,
запалює багаття і спирається на граблі.
Пахощі наповнюють повітря в лісі.
Діти на мить свою гру зупиняють
і звертають увагу на аромат,
що за декілька років
стане для них ностальгією.
Із збірки "Wilderness: The lost writings of Jim Morrison. Vol. 1". — New York: Villard Books, 1988. ("Пустеля: Загублені твори Джима Моррісона. Том 1
Якби ж я тільки
міг відчути знов
Ті звуки
горобців
і відчути, як дитинство
мене назад штовхає…
Якби ж я тільки
міг відчути знов
повернення в дитинство
й відчути знов себе
в обіймах дійсності
Я помер би
Помер би з радістю.
Із збірки "An American Night. The lost writings of Jim Morrison. Vol. 2." — New York: Villard Books,1990. ("Американська ніч. Загублені твори Джима Моррісона. Том 2).
Були знайдені ексклюзивні знімки Джима Моррісона 1966 року, де він в українській вишиванці. Фотографував Моррісона американський фотограф Гай Вебстер.
За однією з версій, співак був одягнений у сорочку з магазину "SURMA". Унікальний етно-магазин був відкритий в 50-их роках в Нью-Йорку представниками діаспори. Найбільш ходовими товарами в ньому були жіночі та чоловічі вишиванки.
Коментарі