Українська мова досі під загрозою в Україні. Ніхто нею не опікується.

Мовне питання в Україні намагаються не порушувати. Щоб нікого не дратувати. Його намагаються маргіналізувати, наче воно хвилює лише "вишиватників", пише "Український тиждень".

Усі країни, в яких існує найменша небезпека для мови, намагаються посилити своє мовне законодавство. Лише у США та Британії немає мовних законів. У Швеції схвалили закон про єдину державну шведську мову після того, як запропонували зробити англійську мову другою державною.

В Україні мовне питання регулює прокремлівський закон Колесніченка-Ківалова. Підписаний 2012 року.

Закон не скасували після Революції гідності. Його розгляд у Конституційному суді затягують. Суддя-доповідач два роки готовий зайнятися справою. Голова суду ігнорує її.

Передбачають, що рішення щодо закону Колесніченка-Ківалова ухвалять не в Конституційному суді, а в Адміністрації президента.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українській мові - 75% ефіру на телебаченні - Рада прийняла закон

Адміністрація не поспішає розглядати мовне питання. Більшість топ-чиновників у житті розмовляють російською.

У Верховній Раді зараз перебувають 4 закони про мову. 3 з них стосуються української мови, один - російської. Це закон про підтримку заходів з популяризації, розвитку та захисту російської мови Євгена Балицького. Шансів на його ухвалення немає. Його подали для загострення мовних дискусій та недопущення прийняття інших законопроектів.

2016-го до парламенту внесли закон про мову №5556 депутата Ярослава Лесюка. Він передбачає кримінальну відповідальність за порушення мовного закону. Громадська робоча група при Міністерстві культури під керівництвом професора Володимира Василенка в цей час напрацьовувала новий мовний закон. Лесюка долучили до цієї групи, але прийшов він туди раз. Одразу зареєстрував власний проект закону.

Група терміново завершила розроблення свого закону. Планувала підготувати громадську думку до реєстрації документа. Мала провести круглі столи, слухання. Один із авторів законопроекту Сергій Головатий вніс його до ВР через нардепів Михайла Голов­ка, Марію Матіос, Миколу Княжицького. Таким чином мовні закони залишились без піару.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовне питання: нардеп викрила технологію "захисту" російської

Певні політичні сили взагалі хочуть усунути мовне питання. Не хочуть псувати перед виборами стосунки з електоратом.

Зараз частина депутатів Верховної Ради вважає, що за основу нового мовного закону можна взяти будь-який інший. Бо закон Колесніченка-Ківалова найгірший. Потрібно, щоб хоча б один із трьох законопроектів підтримали в першому читанні. Якщо всі закони не наберуть 226 голосів, цілий рік після цього їх не можна розглядати.

Закон про державну мову можуть прийняти і тоді, коли в президента остаточно впаде рейтинг. Він буде змушений перетворитися на націоналіста.

Політичні сили теж змушені бути відповідальними за свої обіцянки.

Потрібна суспільна дискусія щодо впровадження нового мовного закону. Його слід прийняти якнайшвидше і на довготривалий термін.

×