Тестом на виживання нової влади стануть не тарифи

Закон про мову проаналізують на відповідність Конституції, пообіцяли у прес-службі Володимира Зеленського 25 квітня. Це перша лінія розколу між новообраним президентом і його електоратом. Стало ясно: якщо не сам Зеленський, то хтось у його команді хоче орієнтуватися на виборців проросійських політиків.

Діятиме "мовний закон" — буде Україна. Ні — рано чи пізно вона зникне з політичної карти світу, перетвориться на російські задвірки. Позиція противників закону родом із Росії. Її суспільство стосовно України — це конкуренція шовіністів різних видів. Є шовінізм умовного Путіна: України не існує, а є захоплена Заходом бунтівна територія, яку потрібно звільнити силою. Є шовінізм умовного Анатолія Чубайса (бізнесмен, колишній російський політик. — ГПУ), який теж не передбачає існування України, але сподівається на економічне завоювання. І є шовінізм, який визнає, що український народ існує, але його межі винятково в рамках актуального мовного простору.

Носії останньої позиції не розуміють, що Україна — це країна одного народу, однієї мови й однієї цивілізації, яка розділяється за ступенем імперської травмованості. Що ближче до сучасних кордонів РФ, то її більше. Голодомор, колективізація з вигнанням селянства й божевільна індустріалізація з її поселеннями колоністів із Росії. А ще постійна ідеологічна обробка українців, яким десятиліттями вкорінювали думку про "другосортність" української, що вона годиться тільки для фольклору і спілкування в селі.

Головне завдання держави — відновлення зруйнованої Росією України. Тестом на виживання нової влади стануть не тарифи і не боротьба з корупцією, а питання будівництва української держави та відродження нашої цивілізації. Тут електорат Зеленського розділений навпіл. Є державницький — це активна частина населення, саме вона влаштовує повстання. І "соціальний", найбільш русифікований і травмований — люди, які просто дивляться телевізор.

Зеленському треба визначитися, з якою частиною свого електорату він пов'язує надії на майбутнє. Якщо піде назустріч державницькій, муситиме боротися за неї на парламентських виборах із політиками націонал-демократичного табору. Тоді не отримає всієї повноти влади в країні, але залишиться важливим гравцем до кінця свого перебування в кріслі глави держави. Якщо ж він піде назустріч "соціальній" частині, отримає більше голосів у Раді, але швидко втратить владу в результаті стрімкого наростання політичної кризи і масових протестів.

×