— Здравствуйтє. За хлєбом прийшли? Свєжєнькій, утром привезли, — продавщиця років 40 пропонує товар за прилавком продуктового магазину на Мінському масиві в Оболонському районі столиці 24 січня. Намагається говорити українською. Червоніє, коли помиляється.
Із 16 січня українська стала обов'язковою у сфері обслуговування. Нею з клієнтами мають говорити працівники магазинів, кав'ярень, кафе й ресторанів, банків, заправок, спортзалів, аптек, бібліотек. Державною мають пропонувати послуги в інтернеті. Українською повинні бути вивіски, меню, цінники, маркування, квитки тощо. Інформацію можна дублювати іншими мовами. За дотриманням норм слідкує секретаріат уповноваженого із захисту української. У перший тиждень отримали майже 200 скарг. За повторне порушення заклади штрафуватимуть на 5,1–6,8 тис. грн.
— Мать — коренная россиянка. Переехали в Киев 30 лет назад. В семье редко говорили на украинском. Плоховато знаю, — продавщиця просить дозволу перейти на російську. — Я не против закона. Стараюсь наверстать упущенное по языку. Директор в этом плане суров: "Закон есть закон". Месяц практики — и буду говорить лучше, — усміхається.
Навпроти — магазин розливного пива. Продавець вітається українською, хоча кілька тижнів тому спілкувався російською.
— Державну знаю добре. Без проблем перейшов. Російською говорив, бо 90 відсотків клієнтів нею замовляють. Або суржиком, — поправляє маску. — З усіх клієнтів лише один за тиждень попросив перейти на російську: "Мне этот закон до одного места!" Інші нею говорили, але мою українську слухали без проблем.
За перші сім днів дії закону на недотримання мовної норми найбільше поскаржилися в Києві й області — 74 рази.
У барі "Котлета" в центрі Полтави 22 січня продають на виніс чай, каву, котлети, пиріжки та чебуреки. Клієнтів обслуговує смуглявий чоловік.
— С вас 87 гривен, — ховає в пакет котлети з яловичини та свинини, порцію курки із сиром. Передає 22-річній Олені Волохович у сірому пуховику.
— У меня карточка. Где и какую еду вы положили? — клієнтка переходить на російську, хоча замовляла державною.
— Чому відповіли російською? — запитуємо.
— Автоматично. У житті російської більше, — каже Олена. — Обидві мови рідні. Українською стараюся спілкуватися у громадських закладах. Про закон знаю. Він потрібен, бо живемо в Україні.
Продавець не представляється.
— Важко зразу перейти. Дома говорю російською, — виправдовується. — Нікуди не дінуся. Муситиму.
У барі з'являється бородатий чоловік із дружиною та донькою дошкільного віку. Працівник звертається російською. Клієнти підтримують.
У кондитерській "Танін Торт" на вул. Соборності до 16 січня неохоче реагували на прохання перейти на українську.
— Вже вітаємося з людьми правильно. Не хочемо порушувати закону, — говорить касирка Анжела Малюк, 28 років.
До магазину заходить 34-річний В'ячеслав Тимощук.
— У громадських місцях говорю виключно державною, — розповідає, доки його супутниця робить замовлення. — У Франції всі спілкуються рідною мовою. Варто рівнятися на кращих. Мовний закон мав з'явитися раніше. Карати за його ігнорування треба жорсткіше.
Біля пабу "Бір Лога" стоїть чоловік кавказької зовнішності. Поряд на аркуші напис маркером: "Глинтвейн красный 40 гр".
— У Полтаву приїхав з Азербайджану, — говорить. — Знаю шість мов, але українську не так добре. Більше на суржик похожа. Клієнтам відповідаю так, як звертаються. Навіть тричі англійською балакав за останні місяці.
Меню в більшості міських кафе українською.
— Ми заговорили суржиком — нас ним і обслужили. Все, як обично, — з ресторану грузинської кухні "Той самий барашек" виходить 30-річна Валентина. — По інших закладах бачу, що стараються державною користуватися.
Біля черкаського торговельно-розважального центру "Дніпроплаза" стоїть ятка з вивіскою: "Чай — источник здоровья. Кофе — источник бодрости!"
— Сподіваюся, назву змінять. Але там обслуговують українською, — спиняється неподалік 29-річна Катерина Бондаренко. — У родині всі україномовні. Для нас це важливо. Восени посварилася з адміністраторкою салону краси, яка кричала: "Я плохо говорю на украинском! Как это вы в Украине не понимаете русский?" Довелося йти в інший заклад.
Біля кіоску "Аптекарь" підтягує маску на ніс 53-річний Микола Загородній.
— Раніше й не помічав напис російською, — каже. — Ніколи не мав претензій до мови обслуговування. Можна бути російськомовним, але більшим патріотом за решту. Он у Верховній Раді на українській вєщають, і толку?
В офісному центрі в середмісті має кабінет краси 26-річна Маргарита Гончар.
— Раніше до мене говорили російською і я відповідала. Зараз так не роблю. Комфортно спілкуватися українською. Та і страшно нарватися на якогось активіста. Потім понаписує в соцмережах, — прибирає робоче місце після клієнтки.
— Я уже попадала в мовний скандал, — долучається до розмови колега Олена, 35 років. — Сама з Дніпра. Работала в Києві. Просила постійну клієнтку розмовляти російською. А вона взяла й написала про мене в інтернеті. Посипалася критика. Сказали звільнитися.
— У нас половина продавців — із передмістя. І раніше говорили українською. Тепер лише з полегшенням зітхнули, — каже касирка харківського супермаркету АТБ 27-річна Єлизавета Мутова. — Для тих, хто не знає мови, надрукували шпаргалки з переліком основних фраз: "Доброго дня", "Пакет потрібен?", "У вас є картка?" Інші слова кожен вставляє, як може. Люди стараються.
У Харкові цінники українською повиставляли у всіх супермаркетах. Державною виписана інформація для покупців. На російську частина касирів переходять, коли нею відповідають покупці. Та більшість послуговуються українською, говорять торговці.
— Великі мережі добре дотримуються мовного закону, — з магазину м'ясних виробів у районі Нові Доми виходить Максим Штефів, 43 роки. — У спальних районах крамниці не такі відповідальні. У цьому закладі я лише від третьої працівниці почув державну.
У магазині косметики поряд продавщиця ігнорує звернення українською.
— Никто вас не слышал! А мы так привыкли говорить, — відрізає на зауваження.
Мовну норму почали виконувати в медичному центрі "Доктор Алекс".
— Вражена. За адміністраторами й лікарями на українську переходять і клієнти, — каже 44-річна Світлана Дубіна. Робила в центрі рентген. — Медики лише губляться, коли починають вживати терміни. Це мають підтягнути.
На скляних дверях магазину "Продукти" в центрі Львова на скотчі висить аркуш із проханням: "Будь ласка, вдівайте маску".
— Корінна львів'янка. Говорю українською, — продавщиця 62-річна Ольга Петрівна відпускає двом клієнтам булку та пакет молока. — Багато туристів зі сходу звертаються російською. Дехто намагається державною, але виходить смішно. Полякам на пальцях чи калькуляторі показую, скільки мають заплатити. Для мене закон нічого не змінив. Але має бути, щоб покінчити з наслідками русифікації.
— У нашому спальному районі всі українською обслуговують, — розраховується за літрову пляшку води Іванна Прокопець, 50 років. — Лише одна була російськомовна. Її батьки за Союзу сюди з Воронежа переїхали. Українську принципово не вивчила. Люди жалілися, то власник її премії позбавляв. Як запровадили мовну норму — звільнив.
6,8 тисячі гривень становить максимальний штраф за порушення мовного закону працівниками сфери послуг. Мінімальний — 5,1 тис. грн. Виписуватимуть закладам, на які уповноваженому із захисту мови поскаржаться клієнти. Той призначить перевірку. Якщо виявить порушення, дасть 30 днів на усунення. При порушенні мовного закону надавачем послуг вдруге протягом року — штрафуватимуть.
Повністю мовний закон запрацює 2030-го
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. "За" проголосували 278 народних депутатів, "проти" — 38, утрималися — семеро, не голосували — 25. Він набув чинності 16 липня 2019-го. Дію частини статей відтермінували, щоб був час на підготовку їхнього виконання. Зараз обов'язково мають користуватися українською мовою чиновники, медики, правоохоронці, військовослужбовці, судді, адвокати, працівники освіти й нотаріуси. Лише українською повинні бути реклама, афіші, вивіски, дорожні знаки, написи в транспорті. Українською потрібно проводити спортивні заходи. Вона стала обов'язковою у всіх середніх державних школах.
У липні 2021 року на українську мову перейдуть всі культурні й розважальні заходи, виставки та заклади туризму. Із 2022-го україномовну версію повинні мати всі національні друковані видання та інформаційні сайти, портали компаній, органів влади, державних і комунальних установ, інтернет-магазинів.
За три роки на українську перейдуть регіональні ЗМІ. Із 2030-го лише українською складатимуть зовнішнє незалежне оцінювання у школах.
6 
35413
Коментарі