Уповноважений із захисту державної мови 42-річний Тарас Кремінь застерігає кандидатів на місцевих виборах від спекуляцій на мовному питанні. Закликає будувати програми на проблемах соціально-економічного розвитку.
— Мовної проблеми в Україні не існує. На порядку денному стоять пандемія, економічна криза, війна та геополітичні зміни. Питання мови поза десяткою найнагальніших, якими переймається суспільство. Роздувають його політики. Тому напередодні місцевих виборів закликаю їх не розхитувати суспільство за мовними ознаками, — каже Тарас Кремінь.
У липні 2020-го він обійняв посаду й почав організовувати нове відомство — Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови. Формує команду й займається отриманням приміщення.
— Наша інституція унікальна й потрібна країні. Але пандемія коронавірусу додає клопотів, бо не можемо нормально провести конкурси, — продовжує. — Маємо затверджений кабміном штат на 50 осіб, бюджет, порядок проведення планового і позапланового моніторингу закладів і відомств. На порядку денному співпраця з суддями-доповідачами Конституційного суду України.
Секретаріат почав приймати скарги. Реагує на інформацію про порушення мовного законодавства. Найбільше заяв, пов'язаних із використанням інших мов у закладах освіти, на транспорті, в магазинах, кафе та щодо нехтування мовним законодавством державними службовцями.
— Для реагування на скарги маємо юридичний відділ та підрозділ щодо роботи зі звернення громадян — розповідає Кремінь. — Маємо людей з великим досвідом правової, юридичної, організаційної та правозахисної діяльності. Тимчасово розміщуємося у двох кімнатах за адресою провулок Музейний 12, у Києві.
Доки питання мови в Україні буде предметом суперечок?
— Суспільству потрібно перерости себе. Має з'явитися нове покоління політиків. Вони будуть ставитися до українського законодавства не як до того, що треба змінювати під інтереси своєї політичної сили. А як до документів, які варто виконувати. Мойсей водив свій народ 40 років. В Україні цей процес відбудеться швидше.
Процес оновлення політичних еліт повинен здійснюватися безболісно для українського народу. Не можна експериментувати на речах, що є основоположними для держави. Мова — якраз одна з них.
На початку року громадські активісти заявляли про невиконання мовного закону. Чи налагодилася ситуація?
— Він вміщує в собі норми десятків інших документів, раніше прийнятих. Це положення законів про освіту, рекламу, авторські суміжні права. Мовний закон звів їх воєдино та чітко прописав перехідні положення і терміни набуття чинності.
Відставання було, але ситуація покращилася. За законом, із 1 вересня 2020-го всі школи перейшли на українську, хоча були спроби скасувати цю норму. Далі з 16 січня 2021 року сфера обслуговування повинна перейти 100-відсотково на державну мову. Прописані в документі терміни добре зважені й дають можливість усім підготуватися.
Зміни стосуються не лише наших підприємств. Зустрічався з представниками американської торговельної палати та Європейської бізнес асоціації. Говорили про перехідні періоди та сприяння офісу уповноваженого із захисту державної мови в частині переведення їхньої діяльності на українську. Це стосується питань реклами, інформації на етикетках, слоганів, інструкцій пристроїв та обладнання, регламентних документів.
Вам довелося втрутитися в ситуацією зі скасуванням ЗНО з української літератури. Звідки взялася така проблема й у чому її важливість?
— Вилучення української літератури як обов'язкового навчального компонента з тестових випробувань вступників — одна з найбільших загроз освітній реформі та всій державній гуманітарній політиці. Такі експерименти нам не потрібні.
Запропонував розробити тестові завдання кількох рівнів складності для вступників залежно від того, на які спеціальності вони вступатимуть: гуманітарні чи технічні. Це підтримали вузи, академіки, письменники, музиканти та митці.
За кілька місяців буде ювілей Лесі Українки. На превеликий жаль, сьогодні в крамницях не знайти повного зібрання її творів. Але це світове надбання. Якщо не читати своєї класики й не думати про культуру, то в нас виникатимуть дискусії, подібні до потрібності ЗНО з української літератури.
Розуміючи це, маю намір твердо стояти на захисті української мови та долати подібні непорозуміння. Підтримувати українську літературу, культуру та духовність.
Як ставитесь до російськомовних патріотів?
— На Миколаївщині проживають представники близько 150 національностей. Я завжди був проти виокремлення україномовних чи російськомовних. Слід створити умови для рівного розвитку. Конфлікти між людьми починають виникати з появою між ними політиків. 2014‑го на Майдан виходили люди, які спілкувалися різними мовами. Так само йшли добровольці на фронт, не лише україномовні. Їх об'єднували цінності.
2 
35413
Коментарі