16 липня набув чинності закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відтепер кожен громадянин України повинен володіти державною мовою і вона стає обов'язковою у всіх сферах публічного життя.
— Ми отримали законне право по всій території країни на інформацію та послуги державною мовою, — каже організаторка безкоштовних курсів "Є-Мова" Анастасія Розлуцька, 33 роки. — Цей закон був дуже потрібен. Над ним працювали найкращі мовознавці та громадські діячі.
Документ охоплює всі сфери суспільного життя і встановлює відповідальність за порушення.
— Із набуттям чинності мовного закону, цим питанням більше не будуть спекулювати і не підніматимуть перед виборами. Ніхто не буде розказувати про регіональні мови, — каже Розлуцька. — Яка б не була влада, вона не посміє скасовувати цей закон. Тепер президент не повинен втручатися в питання мовної політики, бо воно вже вирішене законом.
Документ важливий не тільки тому, що ми його так довго і болісно приймали. Мова об'єднує. Усі соціологічні дослідження вказують на те, що мовної проблеми в Україні немає. Понад 60 відсотків вважають, що державна мова має бути одна. Абсолютна більшість її знають, але частина людей не мають навичок використовувати. Для цього потрібно спілкуватися. Це можна робити на безкоштовних курсах, які держава відкриватиме. Виділення фінансування для таких заходів є найціннішим здобутком закону.
Тепер наші філологи отримають можливість зайнятися впорядкуванням нової термінології, бо українська повинна відповідати сучасним викликам. У багатьох сферах зараз користуємося запозиченими словами. Хочеться, щоб українці створили свої відповідники, мали не лише "вподобайку" замість "лайка".
Розлуцька шкодує, що закон не змушує усіх депутатів виступати українською. Конституційний суд виніс постанову, яка заборонила встановлювати додаткові зобов'язання для них. Недоліком вважає відсутність повної українізації національного телебачення. Припускає, що це зроблять пізніше.
— Відсьогодні всі засідання органів державної влади повинні вести українською. Нею ж мають надавати всю інформацію в транспорті та вести передвиборчу агітацію, — розповідає співавтор закону, активіст громадянського руху "Відсіч" 39-річний Сергій Оснач. — До жовтня повинні призначити уповноваженого із захисту української мови та зібрати Національну комісію зі стандартів української мови. З квітня 2020 року почнуть приймати скарги від громадян і призначатимуть попередження за порушення закону. Інші норми набудуть чинності пізніше. Штрафувати почнуть через три роки. Всі матимуть час вивчити мову.
Звертає увагу, що закон — не панацея. Щоб його виконували, необхідна пильність із боку державного апарату.
— Бачимо тривожні сигнали від чинної влади, — продовжує Оснач. — У Зеленського кажуть про перегляд закону і запровадження регіональної мови на сході країни. Керівник президентської партії Дмитро Разумков принципово говорить тільки російською. У багатьох є сумніви, що влада буде стежити за виконанням закону. Але громадськість має робити це.
Кожен може зробити внесок у відродження української мови. Навіть якщо комусь складно говорити українською у повсякденному житті, то можна купувати українські книжки й переглядати фільми.
Закон не зобов'язує нікого в приватному житті використовувати українську, але корисно робити це з доброї волі.
Ефективність мовного закону також залежить від результатів парламентських виборів. Кілька відсотків у бік його прихильників чи противників мають значення.
Хоч би що казали по телевізору, українці підтримують єдину державну мову. Свого часу були скарги на закон про обов'язкове дублювання фільмів українською, але потім побачили, що вони зовсім не шкідливі. Такі ж закиди були проти квот на радіо. Більшість вітає українську в ефірі. Так само буде і з мовним законом, треба лише дати йому запрацювати і не вставляти палиці в колеса.
6 
35413
Коментарі