"Запчастини мали бути недорогі й недефіцитні"

— Шукав машину з містким багажником, щоб поміщалися сумки, дитячий візок. Розраховував витратити не більш як 4 тисячі доларів, — каже 36-річний Тарас Коваленко з Черкас.

— Обирав серед авто кінця 1990-х і початку 2000-х. З маркою довго не міг визначитися. Розглядав "Опель", "Деу", "Мазду", "Шевроле" й "китайців". Розумів, що братиму вживану машину, й вона потребуватиме ремонту. Тому запчастини мали бути недорогі й недефіцитні. Чимало друзів купували авто й не враховували цього. А потім ремонт виявлявся затратним.

Згадав про авто "Деу Нубіра". Її випуск припав на роки, коли я ходив у школу. Про цю машину передивився багато роликів, читав інформацію на наших і корейських сайтах. Коли її випустили, коштувала в середньому 13–15 тисяч доларів. Зазвичай цю модель купували для службових цілей держадміністрації, банки. Шукав машину з весни до вересня в інтернеті. Знайшов три варіанти — в Сумській, Київській області та столиці. Домовився про зустріч із власниками. Але напередодні подзвонив знайомий із Золотоноші. Розповів, що місцева жителька продає таке авто за 3,5 тисячі доларів. Скинув фото машини. Я того ж вечора поїхав дивитися. Звернув увагу, що авто стояло в гаражі, а не на вулиці. Доглянуте, хоч і 1999 року випуску. З "рідною" фарбою, якісними зимовими шинами. На спідометрі — 215 тисяч кілометрів. Проїхав містом, заїхав на станцію техобслуговування. У сервісному центрі замовив онлайн-довідку про історію машини — чи були штрафи, аварії, скільки змінилося власників. Переконався, що все в порядку. Жінка була єдиною власницею. Наступного дня оформили покупку. Виторгував знижку 100 доларів.

Черкащанин 45-річний Олександр Білоус у червні придбав "Шевроле Лачетті" універсал.

— Був на заробітках у Польщі. Навесні повернувся додому. Вирішив купити машину, шукав не дорожче 6 тисяч доларів. Дивився "Шевроле", "Рено", "Кіа", "Опель", "Фольксваґен". Зна­йшов в Умані "Шевроле" чорного кольору 2008 року. Господар пригнав авто з Німеччини. Сказав, що пробіг 134 тисячі кіломет­рів, — розповідає Олександр Білоус. — Просив 6 тисяч доларів. Я виторгував 500 доларів. За два місяці після покупки довелося ремонтувати машину. Заплатив 13,5 тисячі гривень. Майстер сказав, що авто проїхало не менш як 600 тисяч кілометрів. Тобто пробіг був "скручений". Кондиціонер не працює. Біля водійського сидіння у порозі знайшов дірку, треба заварити. Підшукую зимову гуму, машина була на літній. Одна шина коштує тисячу гривень. Треба розбирати пічку, слабо працює. В ремонт вклав не менш як 2 тисячі доларів. Якби знав — не поспішав би з покупкою. За кілька днів знайомий запропонував машину, яку пригнав із-за кордону. Така сама марка, але новіша і в кращому стані.

×