Киянка 57-річна Тетяна Ярмолова четвертий рік прасує одяг за гроші. Заробляє 2–3 тис. грн на місяць.
— Зранку клієнти привозять мені додому речі, ввечері забирають випрасувані, — каже Тетяна Ярмолова. — За чоловічу сорочку беру 20 гривень, костюм — 60, сукню — 50. Маю п'ятьох постійних клієнтів. Троє — бізнесмени, двоє — працівники банків. Міняють мало не щодня костюми. Моїм першим клієнтом був сусід Віктор Васильович. Він — удівець, прасувати страх як не любив. Потім порекомендував мене знайомим.
Киянин 23-річний Володимир Поліщук із братом упаковують речі для переїзду. За місяць заробляють 13–14 тис. грн.
— За упаковку й перевезення всіх речей із двокімнатки площею 60–70 квадратів беремо 2800–3400 гривень. Усе складаємо в коробки. Обклеюємо поліетиленом із пухирцями посуд та побутову техніку. Завантажуємо в батькову "Газель" і перевозимо, — розповідає Володимир. — Наші клієнти — одинокі жінки й зайняті чоловіки. Їм вигідніше піти на роботу, ніж витратити день на пакування речей. У грудні один програміст замовив переїзд із однокімнатки. Заплатив нам 2 тисячі. Із братом зібрали всі його речі за п'ять годин, робили дві ходки машиною. А він тим часом сидів за комп'ютером і виконав замовлення на 3,5 тисячі гривень.
Сейфів, музичних інструментів і речей, дорожчих за 50 тис. грн, Поліщуки не перевозять. Із замовником укладають письмову угоду.
— Раз перевозили майно 50-річного дядька. Через тиждень він звинуватив нас, що зламали принтер за 2 тисячі гривень, погрожував судом. Ми запросили фахівця. Він оглянув принтер. Сказав, що просто засохла фарба, бо ним рік не користувалися.
Бізнес на побутових послугах та дрібних дорученнях вигідний лише в містах-мільйонниках, вважають у компанії "МПП-консалтинг".
— Там найбільше забезпечених людей, які цінують свій час, — пояснює директор компанії 32-річний Павло Мельник. — На побутові послуги вони витрачають до 10 відсотків свого доходу. Няням платять 4–5 тисяч гривень, клінінговій компанії за прибирання раз на два тижні — 1300–1600, за прасування — 500 гривень. За гроші виконають не лише хатню роботу, а й допоможуть із переїздом, займуть чергу в посольствах та поліклініках, доставлять додому їжу.
Попит на побутові послуги зростатиме.
— Зараз іде розділення звичайної роботи на вузьку професійну спрямованість. Робота, яку люди завжди виконували самі, згодом стане справою професіоналів. Так, наприклад, сталося з автомобілями. Власники нових машин уже не хочуть самі змінювати масло чи заклеювати дірки в шинах, вони їдуть до професіоналів. Більше жінок стали ходити до манікюрних салонів, хоча раніше фарбували нігті самі.
45 гривень беруть за годину стояння в черзі у столичному "Бюро чергових послуг".
Наймають прибиральницю для миття підлоги
Киянка 36-річна Катерина Суніцина раз на місяць наймає прибиральницю. Вона миє підлогу, вікна, плитку, обробляє меблі воском.
— Минулого року зробили дорогий ремонт у квартирі, — розповідає Катерина. — Купили меблі з натурального дерева зі складною фактурою. Сама я ледве встигаю перевіряти уроки двох синів, готувати їм і чоловікові. Няньчуся з 1,5-річною донькою. Ще й у лікарню ходжу другий місяць, лікую спинний нерв. За уборку навіть і не думаю. Прибиральниці плачу тисячу гривень. Дохід нашої сім'ї не дуже великий — 13–16 тисяч на місяць. Але зрозуміла, що інакше не можна. Сама все робити не встигаю.
1000 гривень коштує сортування понад 500 фото і вклеювання їх в альбом. Такі послуги надають фірми, що займаються друком фотографій у Києві й Дніпропетровську.
1 
1
Коментарі