— Мій колишній шеф перебрався у Польщу. Поступово почав переманювати персонал до себе, — розповідає кухар 23-річний Богдан Заболотний із міста Умань на Черкащині.
— За освітою я — історик. Але роботи за спеціальністю не знайшов. Ще в університеті шукав підробіток. Перед єврейським Новим роком в Умані запрошували помічників на кухню. Починав із того, що чистив картоплю, мив посуд. Потім довірили кришити салати, іноді залучали ліпити пиріжки й обслуговувати бенкети. За рік узяли підсобним працівником на кухню. Я вже щось смажив, формував салати, іноді прикрашав страви. Останнім часом працював у готельному комплексі. Робочий день тривав 10–12 годин. Отримував 4500–5000 гривень. Було багато штрафів за зіпсовані продукти, неякісне обслуговування. У Польщі кухарі отримують утричі більше.
Поїхати на заробітки мені було складно. Бо не маю диплома про кулінарну освіту. Ще й зовсім не знав мови. Оформлення документів зайняло півроку. Зробив паспорт, робочу візу. Записався на мовні курси. Викладачам одразу сказав, що основний напрямок — кулінарія.
Працюю в туристичному комплексі в місті Криниця Морська. Там така ж система, як на турецьких і єгипетських курортах. Кухарі готують страви для шведського столу п'ять разів на день. За годину платять 105 гривень. Робочий день починається о п'ятій ранку, закінчується о 20:00. Харчуємося за рахунок роботодавця. Можна працювати неповний день. Це одразу проговорюють при працевлаштуванні. Тоді графік комбінують. Найбільша потреба у працівниках із 10:00 до 16:00. У цей час готуємо обід і два перекуси. Але можуть викликати серед ночі. Наприклад, в готелі існує послуга — обслуговування номерів. Якщо якийсь гість хоче перекусити серед ночі, готуємо все, що забажає. Таку послугу оплачують окремо. Вночі кухарям рахують подвійну зарплату.
Живемо безкоштовно в дерев'яних будинках на пляжі, по четверо в кімнаті. Меблі старі. Шафу довелося ремонтувати самим, бо дверцята відпадали. Але ми в помешканні майже не буваємо. То швидше місце, де можна залишити речі, помитися.
Всю зарплату міняю на долари. Гроші ні на що не витрачаю. Робочий одяг видають. Перуть також за рахунок роботодавця. Кожні три дні здаємо комплект у хімчистку. Отримуємо вже попрасований. Раз на місяць форму міняють на нову. За потреби можуть і раніше. Але не терплять навмисного псування. У нас один хлопець поставив пляму на кітель, щоб його замінили. Це зафіксували на відео. Його змусили купити форму за власний кошт. У Польщі теж є покарання за зіпсовані продукти. Наприклад, коли готував якусь страву, а вона не вийшла, бо не дотримувався інструкцій — мусиш її оплатити з власної кишені. У мене таке було лиш раз. Уночі спалив м'ясо, бо заснув біля плити.
9 
35413
Коментарі