Україна входить до десятка країн, де жителі люблять торгуватися. В середньому отримують знижку 18% вартості товару, йдеться в дослідженні компанії Picodі.
Опитували жителів 44 країн. Найчастіше українці намагаються знизити ціну на ремонтні роботи, оренду житла та проїзд у таксі.
— Чоловік зі мною не ходить скуплятися. Йому стидно, що я торгуюсь. А мені все одно. За один раз можу зекономити 100–200 гривень, — говорить 44-річна Ніна Волоська з Полтави.
— Торгуватися навчила баба. Вона все життя продавала на базарі овочі. Казала, що за покупками треба йти тільки в гарному настрої. І брати з собою мінімум грошей. Тоді хочеш не хочеш, будеш торгуватися. Говорити треба з продавцями ввічливо. Пропонувати свою ціну. Недавно купувала 5 кілограмів яблук. Мала віддати 100 гривень. Сказала, що маю тільки 90. Також перевірений метод — посилатися на те, що грошей лишилося тільки на проїзд додому. Найкраще торгуватися з хазяїном ятки чи магазину. Здружилася з власницею кіоску зоотоварів. Тепер продає мені котячий корм на 50 гривень дешевше. Помітила, що частіше відмовляють, коли вдягаю дорогий одяг. Недавно була в шубі, то в магазині не скинули ціну на джинси. Завжди шукаю в товарах недолік, навіть якщо його немає. Наприклад, на светрі вилізла нитка, а на чоботях ледь помітна подряпина. Тоді сміливо прошу знизити ціну. Буває соромно. Але заспокоюю себе тим, що продавці все одно більше дурять.
— Торг за одяг — ціле мистецтво. Я заощаджую по 150–300 гривень, — розповідає вінничанка 50-річна Лідія Таранюк. — Тиждень тому купила білу пухову хустку матері. Продавець спочатку хотіла за неї 500 гривень. Попросила скинути хоч півсотні. Не погодилася. Я пішла, погуляла по базару. Потім витягла з гаманця гроші, лишила 320 гривень. Решту сховала в ліфчик і вернулася до тих хусток. Кажу, маю ось стільки. Як віддасте, то візьму. Вона й погодилася. Біля базару зайшла в ювелірний магазин. Вирішила купити собі золотий хрестик. Його продавали за 2775 гривень. Після трьох дзвінків власнику магазину ціну знизили до 2500.
— Люблю на базарі торгуватися, — додає 53-річний Дмитро Вовк із Черкас. — Продавця хоч на 5 гривень, але вмовлю. Якщо бачу, що товар вартий ціни, не торгуюся. Найкраще купляти в хазяїна, тоді можна зекономити 20–50 гривень. Із ким можна буде домовитися, відчуваю по розмові. Буває, спочатку куплю якусь дрібничку. Розговорю продавця на різні теми. А потім ніби збираюся йти. І згадую, що треба ще щось купити. Продавець непогано поступається. На автобазарі здружився з одним підприємцем. Він мені робить знижки, а я до нього посилаю своїх знайомих і родичів.
— Як тільки приїжджаю на базар, першу пляшку молока продаю на 2–3 гривні дешевше. Це золоте правило, аби торгівля вдалася. І не прийшлося товар везти додому, — говорить 60-річна Ганна Копитко із села Сосонка Вінницького району. 30 років продає домашні продукти на ринку Привокзальний в обласному центрі.
— За кілька годин збуваю до 15 пляшок молока. Одна коштує 25 гривень. Недавно підійшла дамочка в норковій шубі, на всіх пальцях золото. І починає торгуватися. Така скупа, аж синя. Каже: за 18 гривень візьму ваше молоко, бо треба ще лишити гроші на маршрутку. А я ж бачила, як вона вийшла з іномарки. Сама за кермом сиділа. Запропонувала їй пошукати по базарі інше молоко. Своє краще продам біднішому. Ще й скину ціну на гривню-дві.
— Якщо купують на суму від 400 гривень, пропоную знижку 10–15 гривень. Навіть якщо не просять. Мене точно запам'ятають серед інших продавців і прийдуть знову. Найбільше знижував ціну на 60 гривень. Клієнт брав товару на 800 і ремонтував у мене телефон, — каже 26-річний Олег Горішній зі Львова. Має магазин мобільних аксесуарів. — Найбільше торгуються знайомі. Прийшов недавно однокласник, набрав товару. Я йому віддав майже по собівартості, а він каже: "Ти чого мені ціни лупиш?" Як почав доказувати, що воно стільки не коштує. Ледь до бійки не дійшло. Сам я теж завжди торгуюся. Бо знаю, що вартість може бути на чверть або в половину менша. Але торг доречний не всюди. Прошу знижки на товари, які везуть з Китаю. Але ніколи не плачу менше за людську працю. Наприклад, коли замовляю пельмені домашнього приготування, шию штани у кравчині або на ринку купую городину чи молочку. Бо то вже скупість, а не ощадливість.
3 
35413
Коментарі