— За два роки змінила шість різних компаній. Причини звільнень різні. Десь затримували зарплату. Або було враження, що займаюся чимось неважливим, — каже 24-річна Ольга Свічко з Києва.
— Траплялися погані керівники. Незрозуміло давали завдання. Потім вимагали результат. Через це виникали конфлікти. Ще йшла через токсичну атмосферу в колективі. Розпускали плітки, одружені чоловіки постійно натякали на секс. Не розглядаю компанії, що починають роботу з восьмої ранку. Бо це графік для держустанов і людей віком 40 плюс. Ідеально для мене починати працювати після 11:00. Часту зміну роботи вважаю рухом уперед.
Киянин 27-річний Сергій Овчаренко щороку міняє від шести до дев'яти робіт.
— Як тільки влаштовуюся на одну роботу, одразу починаю шукати іншу. Це азарт. Завжди хочеться чогось кращого, ніж маю. Працюю тестувальником програм. На ринку є багато замовників, тому пропозиції для таких спеціалістів надходять одна за одною. Найважче було влаштуватися на першу роботу, коли був студентом. Обійшов чимало фірм, але ніхто не хотів брати через відсутність досвіду. Найменше протримався на роботі — два дні. Покликали тестувати маршрути далекобійників. Шокували старі програми, за якими працювали. Перший день доводив начальству, що їх треба змінити, тоді вдасться скоротити кількість людей, які працюють в офісі. Це почув хтось із працівників. Наступного дня вимазали мій стілець чимось липким.
4 
35413
Коментарі