46-річний Микола Калинчук із селища Ворохта Івано-Франківської області побудував базу відпочинку.
— Почав п'ять років тому з невеличкого зрубу на шість кімнат, — розповідає Калинчук. — Спочатку запрошував постояльців на станції. Розклеював оголошення на стовпах. Наплив туристів був лише на новорічні свята та в період катання на лижах. Улітку садиба простоювала.
— Я побував у знайомих у Польщі. У них теж така база в горах. Вони порадили запровадити систему "олл-інклюзів". Відпочивальник одразу оплачує харчування, турпоїздки по околицях. Таке практикують у Європі. До поляків люди приїздять і літом, і восени.
Два роки тому Калинчук звів ще один зруб. У двох дерев'яних будинках має 22 кімнати на 52 ліжка. На власний інтернет-сайт витратив 1,5 тис. грн. Завдяки йому клієнти й роблять замовлення. Їх побільшало вчетверо. Реклами господар не дає.
— Наш сайт входить у перші стрічки пошукової системи. Ми детально розписуємо, що й за скільки пропонуємо. Черговий адміністратор завжди на телефоні. До нас можна додзвонитися без проблем.
Наймає 16 працівників — кухарів, адміністраторів, водіїв, екскурсоводів та прибиральниць. Платить їм в середньому по 3 тис. грн на місяць.
Господар сам розпланував тури.
— У липні 2010-го до мене приїхали дві компанії по шестеро людей. Ми мали б сходити на полонину, покупатися в гірській річці та сплавитися на катамаранах. Але вдалося провести тільки купання й похід на полонину. Сплав зірвався, бо невчасно підвезли катамарани. Туристи вимагали компенсації. Я з ними домовився, що дам у дорогу сухі пайки. Повертати гроші дуже невигідно.
За тиждень відпочинку турист платить 1600 грн. Тур вихідного дня — 500.
— Забираємо туристів від вокзалу й відвозимо назад. Годуємо двічі на день, проводимо шість екскурсій, — пояснює чоловік. — Буває, просять зняти екскурсії, бо втомилися. Погоджуюся, але грошей не повертаю. Пропоную взамін покататися на велосипедах чи конях. Можна вийти на шашлики до річки. Також водимо туристів подивитися, як доять корів, годують свиней. Багато хто цього ніколи не бачили.
Тепер відпочивальники приїздять ціле літо, до кінця вересня. Щотижня 16 людей замовляють тижневий відпочинок. Ще стільки ж приїздять на вихідні. Кімнати заповнені на 60-70%.
— Із початку жовтня до середини листопада в Карпатах йдуть дощі. Я відправляю персонал у відпустку. З кінця листопада і до середини лютого у нас повна загрузка. На новорічні свята місця розписуєм за півроку наперед.
Микола Калинчук домовився з іншими господарями, які тримають коней. Сам не має тварин.
— Конфліктів із туристами не буває, бо я попереджаю, що штрафуватиму. Наприклад, за куріння в кімнатах — 500 гривень. Я поставив пожежну сигналізацію, бо в приміщеннях через куриво був неприємний запах. Дим в'їдається в дерев'яні стіни. Одні пиячили. Побили плафон. Вирахував плату за шкоду.
До відпочивальників Калинчук викликає масажиста. Сеанс обходиться від 50 до 100 грн. Продукти закуповує у селян за оптовими цінами. Щодня в меню є м'ясо та свіжі овочі.
— Наш основний контингент— люди з Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Києва та Одеси. Часто їдуть із Росії. Наш персонал знає російську, українську та англійську.
Микола Калинчук купив додатково 18 соток землі, по 64 тис. грн. У будівництво нового дерев'яного котеджу вклав 480 тис. грн.
Також придбав три мікроавтобуси "Мерседес Спринтер". У дворі поставив мангал, альтанку. Влаштував дитячий майданчик та басейн. Закупив тенісні ракетки та 10 гірських велосипедів. Загалом витратив близько 2 млн грн.
У літні місяці туристи приносять понад 134 тис. грн. З них близько 80 тис. йде на зарплати персоналу, закупівлю продуктів, пальне, електрику та воду. Щомісяця 20 тис. грн Калинчук відкладає на ремонти та добудову. Має 34 тис. грн на місяць чистого прибутку. Витрати на садибу окупилися за два роки.
1 
1
Коментарі
1