"Продають по 20 гривень за пачку. Шо то за масло?"

 

Білорусь із 8 червня обмежила імпорт українських товарів. Стосується кондитерських виробів, шоколаду, соків, пива, деревостружкових і деревоволокнистих плит, шпалер, туалетного паперу, окремих видів упаковки, цегли, керамічної плитки, скляних ампул, радіаторів та інших виробів із чорних металів, сільськогосподарської техніки, пральних машин і меблів.

Ці правила діятимуть пів року. Щоб завезти такі товари, потрібно отримати разову ліцензію. Досі торгівля між країнами була вільна. Білорусь входить до десятка партнерів із найбільшим товарообігом. Торік ми експортували туди продукції на $1,4 млрд, імпортували на $3 млрд.

— Постійно питають білоруські ножиці, — говорить підприємець 57-річний Віктор Степанович. Торгує на ринку в Полтаві. — Коштують 150–170 гривень. Якість хороша, виготовляє Могилівський завод. Багато людей досі живуть Радянським Союзом, Білорусь ототожнюють із ним. Вважають їхні товари якісними. На речовому ринку є білоруський трикотаж, жінки хвалять.

Під пляжною парасолькою торгує устілками для взуття 63-річна Лідія Біла.

— В одному магазині є сукні, кажуть, білоруські, — розповідає Лідія Петрівна. — Знайомі торгували трикотажем із Білорусі, але перестали. Останній раз одяг звідти купувала ще при Ющенку — костюм і плаття. Були якісні.

— Який може бути білоруський трикотаж, якщо його звідти не вивезти. Український народ — предпрініматєльний, — перебиває продавщиця ковдр. Сидить на низенькому розкладному стільці.

— На оптовому ринку продають білоруське масло по 20 гривень за пачку. Шо то за масло? І згущенку я колись їхню купила, а тоді почитала, що в нас роблять. Везти хтозна-звідки і продавать по такій ціні невигідно, — продовжує Лідія Біла.

У магазині "Білоруський трикотаж" на другому поверсі торговельного центру "Елена" дві жінки розглядають квітчасті сукні.

— Візьму ту, що сподобається. Все рівно — білоруську чи українську, — одна з них іде з платтям до примірочної.

У кондитерському магазині на оптовому ринку Полтави продають білоруські шоколадки "Альонка" і "Беловежская пуща". Плитка вагою 200 г коштує 57 грн, 90 г — по 20 грн.

— На білоруські цукерки є покупці, — каже підприємець Богдан Маркелов, 26 років.

У черзі до магазину сирів стоять троє жінок.

— Хочу взяти масла. Білорусь — це Радянський Союз, у них продукти якісні, — говорить літня жінка, називається Лікою. З її пакета виглядають дві коробки цукерок "Вечірній Київ". — Купую собі білоруські костюми з полушерсті, вони не сідають після стірки.

Вершкове масло з Білорусі коштує 14,5 і 20,5 грн за 200-грамову пачку. Його беруть на випічку. Згущене молоко продають по 38 грн за жерстяну баночку вагою 380 г.

— Два дні тому завезли білоруські сирки, — розповідає продавщиця в магазині "Грошик" на вул. В'ячеслава Чорновола. — Шоколадок тижнів два не було. Раніше возили через день. Є покупці, які беруть тільки білоруські, а є — лише німецькі.

— Щороку люди шукають білоруські велосипеди. Купують і кажуть: от бацька молодець, — говорить консультант магазину "Велостарт" Дмитро Корнієнко, 34 роки.

— Оцінюю їх на чотири бали по п'ятибальній шкалі. Харківські якісніші. Зараз у мене лишилися два білоруські "Аисты" із жіночою рамою. З ними проблем не було. Ціна — 4100–4600 гривень. Виробляють у Мінську. Один велік продав недавно за 3900, хоча він коштував майже п'ять тисяч. У чоловіка більше не було грошей.

Комплект білоруської постілі в інтернет-магазинах пропонують від 560 грн, дитяче взуття від 1290 грн, жіночі сумки по 540–2200 грн.

У магазинах техніки продають білоруські холодильники, електром'ясорубки, шуруповерти, болгарки, перфоратори, лобзики. Зроблений у Білорусі мінітрактор коштує від 85 тис. грн. Гелі для душу — 63–95 грн, зубна паста — 25–59, креми для рук — 39–87, шампуні — 60–200, помади — 50–130, туш для вій — 74–120. Удосталь в Україні товарів для захисту рослин із Білорусі. Засоби від колорадського жука пропонують від 9 грн.

×