33-річний Олександр Сич, із міста Сімферополь, 2012-го вивчився на комбайнера та тракториста.
— Я закінчив київський університет за фахом — інженер комп'ютерної техніки. За спеціальністю ніколи не працював, — розповідає Олександр. — Після вузу поїхав на заробітки в Москву. Заливав бетонні підлоги на будівництві супермаркетів, ремонтував квартири. Зірвав спину й вернувся додому. Ходити не міг. Усі зароблені гроші потратив на лікування. Потім женився й залишився у Сімферополі. Два роки працював на автозаправці. Однокласник порадив вивчитися на комбайнера. Центри зайнятості якраз набирали на курси.
На комбайнерів беруть чоловіків, що мають права водія й не менше п'яти років водійського стажу.
— Курси були платні, я віддав тисячу гривень. Отримав дві корочки, що я — тракторист і комбайнер. Вчили на звичайних комбайнах. Одразу й направили на роботу, на агропідприємство в Криму.
Олександр Сич працює на комбайні "Джон Дір". За добу скошує 60 га. За тонну намолоченого зерна кукурудзи отримує 3,5 грн. За пшеницю чи ячмінь — 4,9 грн, ріпак — 9 грн.
— У жнива за сутки, буває, заробляю тисячу гривень. Залежить від густоти посівів та урожайності, — пояснює Олександр. — Працюю по всій Україні. З кінця червня починаємо жати в Криму. Потім перебираємось в Одеську й Херсонську області, далі — центральні області. Наприкінці листопада косимо кукурудзу. На зиму стаю на облік у центр зайнятості. Маю близько 2,5 тисячі гривень допомоги по безробіттю. Підробляю на заправці. З квітня — знову на поля. На тракторі менш вигідно робити, маю стабільну ставку — 5 тисяч гривень на місяць.
Торік Олександр Сич заробив за сезон 120 тис. грн. Купив уживаний легковик "тойота". Зробив ремонт у квартирі. Цього року агітує свого кума вчитися на комбайнера.
— Кум має свою базу відпочинку біля моря. Кажу, щоб продавав її. Торік він більше в неї вклав, ніж заробив. Комбайнеру влаштуватися легко. Мій хазяїн торік шукав трьох комбайнерів. Двох вигнав прямо з поля, бо були п'яні. Мужики часто спиваються. Бо розрахунок два рази в місяць, аванс і получка. Кожні два тижні хлопці гудять у ресторані і дєвок знімають. Я й сам кілька разів напивався в дребадан. Зранку важко вставати на роботу. І гроші просаджуєш. Мусив закодуватися. Тому на роботу беруть тих, які не п'ють, не курять і мають стопроцентний зір. Як почав працювати, зрозумів для чого комбайнеру зір. Пшениця в Криму низька. Буває, цілі полоси пропускають, особливо, як косять у сутінках.
39-річний Сергій Колібабчук, із села Крищинці Тульчинського району на Вінниччині, працює комбайнером 18 років. Зараз керує комбайном "Лексіон-760". За день заробляє до 1500 грн.
— Переїжджаємо з поля на поле по всій області, де фірма землю орендує. Живемо безплатно, дають кімнату в гуртожитках. Годують тричі на день, на поле привозять. Відраховують із нас по півтори гривні за сніданок і вечерю, і 3,50 за обід. Наїдаємося добре. Увечері можемо щось собі прикупити до чаю. Коли жара, їсти не дуже хочеться, хоч у кабіні й кондиціонер працює.
Торік Сергій позичив грошей напарнику. Той хоче купити мікроавтобус.
— У мене вже є і бус, і легковушка. Відпочивати вожу сім'ю в Затоку під Одесою, на два тижні, доки жнива не почнуться. І по господарству бус потрібен.
Комбайнерів вчать півроку
Комбайнерів навчають в аграрних коледжах та профтехучилищах. Випускники шкіл, після дев'ятого класу вчаться три роки. Після 11-го — рік. Там же відкривають курси перепідготовки. Навчання триває від трьох місяців. Курси трактористів обходяться 500-1700 грн. Щоб отримати посвідчення комбайнера, беруть додаткову плату — від 300 до 1000 грн. Безробітних за направленням центрів зайнятості навчають безплатно.
3 
1
Коментарі