— Із вовни роблю брошки, сумки, взуття, — розповідає 38-річна Наталія Гордополова з Києва.
— Захопилася справою три роки тому. Раніше працювала юристом. Це — нервова робота. Захотіла чогось для душі. Побачила в інтернеті гарну картину. Спочатку не могла зрозуміти, з чого вона зроблена. Виявилося — з вовни. Подивилася майстер-клас, спробувала сама. На матеріали витратила близько 500 гривень. Картина вийшла гарна. Моя сестра — дизайнер. Замовила прикрасу з вовни для сукні. Вирішила, що займатимуся професійно. Зареєструвала власну торгову марку. Роботи продаю в соціальних мережах. Моя фішка — віночки з вовни. Коштують від 1500 гривень. Замовлення виготовляю тиждень. Для виробів купую шерсть італійських овець. 100 грамів обходиться в 150‑200 гривень. Вітчизняна вовна груба, для прикрас не годиться.
За місяць роблю майже 20 виробів. Якщо постійно займатися валянням із шерсті, можна мати до 10 тисяч гривень. Часто імпровізую, придумую оригінальне. Дружина співака Віктора Бронюка замовляла набір — валянки, сережки, кольє й сумочка. На день народження бізнесмена робила подушку з вовни. У кожному кутку був розміщений символ різних валют світу.
До свят виготовляю сувеніри. На Великдень — писанки в кольорах українського прапора. До дня закоханих робила сердечки. Чоловіки люблять вовняні краватки. Також продаю чохли на телефони.
— Коли народився син, почала робити іграшки з вовни. Часто виставляла фото в інтернеті. Люди замовляють, — каже 33-річна Марія Жукова, переселенка з Криму.
— Не могла визначитися з ціною. Спочатку брала за вартість матеріалу й 50 гривень за роботу. За місяць мала багато клієнтів. Зрозуміла, часу витрачаю багато, а заробітку немає. У центрі зайнятості підказали, що ціну маю порахувати від кількості витрачених годин. 60 хвилин роботи коштує 50 гривень. Над іграшкою в середньому працюю три години. Суму додаю до вартості матеріалу. Найчастіше замовляють жіночі сумки та дитячі будинки. Вони коштують 2—5 тисяч гривень.
— Рукоділля цікаве тим, що у справу не вкладаєш багато коштів. Потрібні гроші лише на матеріали. Для початку вистачить 10 тисяч гривень, — говорить бізнес-консультант 39-річний Андрій Степановський.
— Можна взяти кредит. Але спочатку варто працювати самому. Працівників не наймати. Одні клієнти відкрили невеликий цех по вишиванню. Найняли п'ятьох майстринь. Платили їм по 5 тисяч гривень. За перший місяць продали одну сорочку. Далі справи пішли гірше. Ринок був перенасичений подібним товаром. У результаті цех закрили. Два роки віддають борги. Раджу зробити десяток виробів, спробувати продати. Якщо за місяць не продасте жодного, не варто продовжувати бізнес.
1 
1
Коментарі