— Дружині подобаються цікаві ручки, закладки. Їх продають на китайських сайтах.
Три роки тому закупили товару на тисячу гривень й одразу все продали. Так почався наш сімейний бізнес, — розповідає 25-річний Дмитро Велко. Він власник магазину оригінальних канцтоварів "Аллатка" в Черкасах.
— У першій партії було кілька блокнотів, два десятки ручок. Продавали через соцмережу "ВКонтакте". Мали непоганий попит. Потім почали їздити на ярмарки, фестивалі хенд-мейду. Наша продукція цікавила людей навіть більше, ніж ручні вироби. Торік відкрили магазин в одному з торгових центрів. Почали більше продавати саме там. Проблем у такому бізнесі є кілька. Основна — затримка доставки. Чекаємо майже два місяці посилку. Мала прийти за 20–25 днів. Не завжди отримуємо якісний товар. Браковану канцелярію викидаємо. Зазвичай — це 2 відсотки з партії. Бо відправити назад до Китаю практично нереально. У нас є унікальні ручки — у вигляді морквини чи іграшки. Вони найпопулярніші серед покупців. Коштують від 18 до 49 гривень. Є пенали з блокнотом і ручками по 800 гривень.
Бізнес доволі перспективний. Робимо ставку на незвичайну канцелярію. Її дуже мало і багато хто нею цікавиться. Основні наші покупці — школярі. Магазин ніяк не рекламуємо. Раніше проводили розіграші, акції в соцмережах. А зараз найдієвіша реклама — це "сарафанне радіо". Дитина з нашою ручкою прийшла в школу. Однокласники побачили, дізналися, де купити, і прибігають до нас.
За місяць заробляємо до 10 тисяч гривень. Китайськими товарами в Україні торгує багато хто. Але канцтовари пропонують мало. З широким асортиментом є щонайбільше 10 магазинів. Один із серйозних конкурентів — крамниця в Одесі. Проте ціни там удвічі вищі, ніж у нас.
Маємо ще веломагазин. Там продаємо запчастини й аксесуари для велосипедів, також із Китаю. Керує крамницею мій брат. Велотовари й канцелярія — це сезонні бізнеси. Перші продаються гарно весною та літом. Другі — восени і взимку. Розвиваючи обидва проекти, можемо заробляти цілий рік.
Коментарі