— Для буйволів потрібні специфічні умови утримання. Має бути болото та водойма, — розповідає 28-річна Інна Левдар, адміністратор ферми в селі Олешник Хустського району Закарпатської області. Там утримують 64 тварини.
— Ферму заснували 2008-го. Власник тоді купив двох самок і одного самця буйволів. Хотів мати молоко для сім'ї. В Україні цих тварин стає все менше. Залишилося майже 230 голів. Більшість утримують на фермах. Шкода, бо це дуже древні тварини. Вони мають природний імунітет до туберкульозу, лейкозу, онкології, сибірської виразки. Не потребують вакцинації. Тварини розумні, прив'язуються до людей. Кожна знає своє ім'я. У нас буйволиця Коп'я вміє відчиняти засуви на дверях. Чічка любить людей. Має гарні ріжки, як сердечка. Завжди підходить поцікавитися, хто що приніс. Крістіна не любить, коли її доять чоловіки. Якщо погладити буйвола Хана, він одразу лягає як собака.
Найстаршій буйволиці 38 років. Уже не дає приплоду. Викупили її у м'ясника два роки тому. Вона для нас як навчальний посібник. Дивимося, як змінюються ці тварини з віком. При хороших умовах утримання можуть доживати до 50 років.
Буйволи влітку знаходяться на вільному випасанні. Вони не тікають із поля. Але люблять пройтися по чужій пшениці, кукурудзі чи полуниці. Тому за ними обов'язково наглядають два пастухи та дві собаки. Улітку буйволи харчуються травою, сіном і бур'янами. Взимку тварини живуть на фермі. Їдять каші, овес, ячмінь, пшеницю.
Жирність буйволиного молока — 11%. На смак легке та солодше за коров'яче. Біле, без стороннього запаху чи присмаку. Нагадує охолоджене пастеризоване з магазину. За добу 15 буйволиць дають 45 літрів молока. Один коштує 100 гривень. Також виготовляємо з нього сири, йогурти, кефір, сметану, творог, масло. Найдешевший сир у нас коштує 60 гривень за 100 грамів.
Бізнес поки що не дає прибутку. Хоча попит на таку продукцію зростає. Туристи приїздять на ферму. Найбільше людей буває на державні свята, вихідні. У нас можуть скуштувати буйволине молоко, сир, йогурт, згущенку.
7 
35413
Коментарі