Перед входом до Центрального ринку міста Суми виставляють клітки з кошенятами й цуценятами. На них написані від руки таблички "Подарю".
— Візьміть оце кошеня. Схоже на персидське. Мабуть, хтось із предків був породистий, — продавець 60-річна Валентина показує тварин чоловікові з 5-річним сином. — Я недорого візьму. Оце чорненьке з білими лапками безплатно віддам.
Поруч іще кілька жінок. Пестять кошенят і цуценят. На клітках написи "Візьму котят".
— У людей кішка приводить. Топити їх чи викинути надвір рука не піднімається. Вони й платять за те, щоб кошенят пристроїти. Нам приносять. Ми приймаємо по 30 гривень. Цуценят-"хлопчиків" по 50 гривень. "Дівчат" — по 100, бо їх прилаштувати важко. Люди приносять їх із кормом. Буває, за день здають до 15 кошенят. Трапляються й породисті. Їх можна продати.
— Я пробувала в Києві працювати. Так за прилаштування кошеняти беруть 100 гривень. Але на базарі треба платити за місце. Ще й вимагають ветеринарну довідку, паспорт тварини. Невигідно. У Харкові легше. Там платиш тільки 30 гривень за місце на базарі. Документів не треба.
Торговці не витрачаються на корм, щеплення, ліки від глистів. Тварин швидко розбирають перед зимовими святами й навесні.
Коментарі