— Діяльність наша різнопланова: дружина займається кіосками швидкого харчування, син — відеонаглядом, — розповідає підприємець 55-річний Сергій Буйков із Глухова на Сумщині.
Торік відкрив піцерію "Юність" у Глухові. Бізнесом із родиною займається із 1992-го. Заклад розташований у центрі міста.
— Рішення відкрити піцерію прийшло саме. Тут, можна сказати, намолене місце — раніше була їдальня, — говорить Сергій Олександрович. — Перше, над чим замислилися при відкритті, яку облаштувати піч. Дивилися спеціальні сайти, їздили на виставки. Потім вирішили пічку на дровах ставити. Говорили з італійцями, німцями. Кажуть, Європа перейшла на випікання піци на дровах. Туди, де є електричні печі, ходять менше людей. Плюс, у нас своє столярне виробництво, маємо власні відходи дров. Знайшли людину, яка зробила піч. Замовили з Італії камінь. Місяць їли піцу самі — тестували. Спробували запустить на італійському борошні — дорого. У євро це не під силу. Ледве підібрали українське. Приїздив італієць, який три дні м'яв 10 видів борошна. Обрав українське. 2 години в день у соцмережах транслюємо, як печемо піцу, щоб привернути увагу клієнтів.
Дрова для печі беруть на власному столярному підприємстві.
— Обладнання імпортне, придбане за євро та долари. З власної столярки та металоцеху тут столи, стільці, вікна, балки, люстри. Старалися зробити їх якнайліпше: креслення, дизайн змінювали, покращували разів із десять. Тепер на наших дерев'яних стільцях можна кілька годин просидіти без будь-яких незручних відчуттів. Ще один важливий момент — енергозбереження. Користуємося винятково світлодіодними лампами та світильниками.
— Мене запитують, коли мій бізнес окупиться. За мого життя — ніколи. Раніше націнки були 100 відсотків. За півроку можна було повернути оборотні кошти. Зараз долар подорожчав. Для чого? Роздати пенсіонерам гроші. Я вважаю — якщо прив'язалися до долара, то в доларах треба продавати, купувати й забути про гривню. Тоді не буде спекуляцій.
Протягом року після підвищення мінімалки до 3700 прибутки майже відсутні. Якщо піднімуть до 4100 гривень, стане ще складніше.
Місяці три набивали клієнтів. Купили кавовий апарат за 5 тисяч євро. Середній чек у закладі — 120 гривень. Піца коштує від 65 до 120 гривень. Крім неї маємо десяток різноманітних салатів, перші страви — борщ, солянка, наїдки з м'яса української та європейської кухонь, різні гарніри. У сезон додаємо страви із сезонних овочів. Безалкогольні напої — лимонади, колу, соки, узвар. Алкогольні — від пива до віскі.
Дехто з працівників поїхав на роботу за кордон.
— Із урахуванням безвізу кожен другий говорить про те, щоб тікати з цієї країни. У мене поїхали офіціант, посудомийка. Також — керівник столярного виробництва. Побув у Польщі три місяці за контрактом. Сказав, більше не поїде. За три місяці схуд на 7 кілограмів. Якщо хтось хоче дієту — в Польщу на полуниці. Але люди їдуть, пробують. Хтось повертається, хтось залишається. Із моїх друзів далекобійники їздять всією Європою. Брат кума поїхав у Ізраїль поваром. Не може нічого зайвого дозволити собі, каже. Приїздить сюди — місяць поживе нормально, може щось купити. Як і в Польщі. За 600 євро особливо не розженешся. Лише відпахати та повернутися назад.
2 
1
Коментарі