— Шукали для себе з чоловіком недорогу двокімнатну квартиру. Мали 37 тисяч доларів. Більшість житла, що показували нам рієлтори — хрущовки. Або невеликі квартири в панельних будинках. Переважно потребували ремонту. Траплялися й хороші варіанти — з технікою, меблями. Всі продавались за дорученням. Власники перебували за кордоном, — розповідає киянка Ірина Мисник, 35 років.
— Одну квартиру продавала нотаріус. Казала, що це її матері. Вона давно перебралася до Сполучених Штатів. Повертатися не збирається, тому попросила доньку продати квартиру. Оформила довіреність на неї. В помешканні залишалися всі меблі, пралка, холодильник. Нотаріус обіцяла, що під час підписання угоди продажу зв'яжеться з матір'ю по скайпу. Вона підтвердить, що дійсно продає житло. Якщо ми хочемо, щоб господарка прилетіла в Україну, маємо оплатити їй білети на літак. А це пару тисяч доларів.
Друга квартира належала в рівних частинах матері та двом дорослим дітям. Продавав син. Сестра, з його слів, поїхала працювати до Польщі. Помешкання було без ремонту, але кімнати великі, просторий балкон. Господарі лишали новий холодильник і пралку. Ми захотіли перевірити, чи знає сестра, що брат і мати продають квартиру. Попросили номер телефона. Господар не дав. Сказав, із сестрою зв'яжеться, коли в нотаріуса підписуватимемо угоду. Рієлторка нас заспокоювала. Мовляв, доручення — це поширена практика. Боятися нічого, всі документи ретельно перевірять. Знайомий юрист порадив шукати житло напряму від власника або вимагати його присутності під час підписання угоди. Вибрали двокімнатку неподалік Севастопольської площі. Власник — моряк. По півроку не буває вдома. Якраз приїхав у відпустку. Казав, якби покупці знайшлися пізніше, то оформив би довіреність на свою матір.
— Раніше жила в Черкасах. Мала там двокімнатну квартиру. Останні 15 років мешкаю в італійському місті Скалея. Житло здавала квартирантам. Гроші вони віддавали сусідці, — говорить 67-річна Ольга Задорожна. — Коли вирішила остаточно залишитися в Італії, житло виставила на продаж. Мою двокімнатку оцінили в 32 тисячі доларів. Квартиру продавала через агентство нерухомості. В Черкасах я могла пробути не більше місяця. За цей час покупці не з'явилися. Ціну не хотілося зменшувати. Бо за ті гроші хотіла купити собі житло в Скалеї. Мені порадили оформити на когось доручення, щоб продав мою квартиру. Домовилася з сусідкою. Житло продалося через 1,5 місяця. Гроші сусідка переслала мені в Італію. Тут я купила собі трикімнатну квартиру.
— Доручення під час продажу-купівлі житла чи здачі в оренду — поширена практика. Буває, що власник нерухомості перебуває за кордоном чи в іншому місті. Приїхати не може. Тоді оформляє доручення на того, кому найбільше довіряє. Це можуть бути родичі, друзі, — каже 43-річна Олена Лузан, директор черкаського агентства нерухомості "Ваш дім".
— У дорученні обов'язково має бути вказана вся інформація про власника, кому він доручає підписувати документи та брати оплату. Довірена особа відповідає за правильність дій при оформленні документів, передачу коштів власнику. А той уже повинен сплатити всі податки.
До нас часто звертаються заробітчани. Хочуть купити вдома житло. Але на угоді самі не можуть бути присутні. Тому оформляють доручення на батьків, дітей. Є такі, що після придбання квартири більше не їдуть на заробітки. А є навпаки — заробляють ще на кілька помешкань, аби забезпечити собі старість. У майбутньому зможуть їх здавати в оренду. Іноземці, які купують житло в Україні, навпаки, хочуть особисто бути присутніми на угоді.
Небезпека виникає лише тоді, коли за справу беруться шахраї. В мене був подібний випадок. Знайомі попросили допомогти їм з оформленням документів на квартиру. Житло продавали за дорученням. Документи були оформлені ідеально. Але мені не сподобалися представники власника. На певні запитання щодо господаря та самого помешкання відповідали невпевнено. Це викликало підозру. Я порадила друзям шукати інший варіант. Щоб не натрапити на шахраїв, треба детальніше розпитувати представника про власника, як вони між собою пов'язані. Випитувати таку інформацію, якою може володіти лише добре обізнана людина. Можна піти до сусідів. Буває, що у власника житла викрадають документи. Потім оформляють у недобросовісного нотаріуса доручення на продаж.
— Треба обов'язково встановити причину, чому власник не може сам укласти договір. Бажано поспілкуватись особисто. Може бути таке, що доручення підроблене й людина не знає, що її майно хтось продає. Або власник житла помер, визнаний недієздатним. У таких випадках договір купівлі нерухомості буде недійсний. Покупець ризикує втратити гроші. А орендар такої квартири — раптово опинитися на вулиці. Якщо проблем немає, то довірена особа розповість усе й надасть контакти власника. Коли ж повірений перешкоджає зустрічі з власником або уникає розмов про нього, це має насторожити. В такому випадку краще відмовитися від житла. Костянтин Стратілатов, 40 років, юрист
4 
35413
Коментарі