У листопаді торік у Черкасах одночасно оголосили страйк дев'ять приватних перевізників. Вимагали від влади міста збільшити вартість проїзду з 4 до 5 грн.
Транспорт не випускали впродовж чотирьох днів. Міські тролейбуси з перевезенням пасажирів не справлялися. На зупинках утворювалися черги. Люди добиралися, хто чим міг — пішки, на таксі, попутками.
— Я тоді жила в мікрорайоні Дахнівка. Від центру міста розташований далеко. Додому можна доїхати лише однією маршруткою. Про те, що планується страйк перевізників, спочатку дізналася з соцмереж, — каже черкаска 23-річна Марія Шейх. — Подумала, що такого не може бути. Тоді ще кондуктор підтвердила, що дійсно бастуватимуть. Я в ті дні якраз оформляла в центрі міста документи для поїздки за кордон. До кінцевої зупинки тролейбуса мені треба було йти сім зупинок. Стояла холодна погода. Доводилося викликати таксі, щоб їхати до тролейбуса. Поїздка обходилася 60 гривень. Інколи їхала на таксі до центру. Добре, що таксисти не підвищили вартість. Вони були на стороні народу.
Люди обурювалися вимогами перевізників. Адже і так усе подорожчало. А тут ще й проїзд. Померзнувши на зупинках, за кілька днів черкащани були згодні платити і по 5 гривень. Найбільше відсутність маршруток відчули там, де немає тролейбусних маршрутів. Наприклад, мої батьки і бабуся живуть поблизу залізничного вокзалу з іншого боку мосту. Там ходять лише маршрутки. Під час страйку їм доводилося їхати тролейбусом до вокзалу. Далі до свого мікрорайону йти мостом над залізничними коліями. Він в аварійному стані. Збільшення вартості проїзду перевізники домоглися. Однак якихось змін не спостерігається.
7 
35413
Коментарі