— Мій бізнес почався з хобі. Полюю з дитинства. Частину добутої дичини готували для себе. Згодом поставили цю справу на потік. Розробили технологічну документацію, відкрили цех по переробці. Стали першими в Україні, хто отримав документи на сировину та виготовлення продукції з дичини, — розповідає 35-річний Владислав Фоменко з Києва. Він власник фірми "Мисливська лавка".
— Після цеху створили з однодумцями своє мисливське господарство. 2008 року завіз плямистих оленів з інших господарств. Також мали кабанів. Обгородили територію в лісі. Найняв охоронців, закупив транспорт. Вкладав гроші у відтворення поголів'я. Щомісяця треба 150–200 тисяч. Чотири роки тварин не відстрілювали. Кожен кілограм добутої дичини обходиться в 250–300 гривень. Це зарплата охоронців, корми, обслуговування техніки.
Працюємо у двох напрямках — організовуємо полювання і переробляємо дичину в своєму цеху. Найчастіше полюють на дикого кабана. Але за останні два роки зменшилося поголів'я, тварин вистріляли через африканську чуму. Тепер переключилися на дику косулю. Вона найбільш доступна за ціною. Мисливець платить 800 гривень за ліцензію. Додатково — від 2,5 до 7 тисяч гривень за трофей господарству, де полюватиме. На оленя ліцензія коштує 2 тисячі гривень, плюс 20–25 тисяч у господарство. Почали відстрілювати бобрів. Їх багато розвелося на болотах у Житомирській і Рівненській областях. У цієї тварини солодке м'ясо. Качок також розводимо на водоймах. Щоб мати сировину для цеху, викупляємо у мисливців трофеї. За кабана платимо 3 тисячі гривень. Також співпрацюємо з іншими господарствами в Україні. Домовляємося про поставки сировини в наш цех. У кожному регіоні є свій центр зі збору дичини. Там перевіряють туші, роблять аналізи.
Готове мисливське господарство можна купити за 1–1,5 мільйона гривень. Продають майже в кожному регіоні. Часто власники не розуміють: цей бізнес не такий уже й прибутковий. Купують, користуються рік — два і збувають. Добре заробити можна, якщо взяти господарство на рік-два. Не вкладати в нього грошей. Займатися лише організацією полювання та відстрілювати тварин.
— Із дичини найчастіше купують м'ясо косуль і оленів. Останнє подібне до телятини. Але м'ясо має гірко-солодкий присмак, — продовжує Владислав Фоменко.
— Оленина корисна для алергіків. Її можна давати дітям, бо краще засвоюється. В мене на цьому м'ясі виросли діти. Спочатку дичину купували кияни й одесити. Сьогодні є замовники із Запорізької, Харківської, Черкаської областей. Основні покупці — заклади харчування. Останніми роками збільшується кількість приватних замовників. У своєму інтернет-магазині виставляємо не лише товар, ціни, а й рецепти. Виховуємо культуру вживання дичини.
Пересилаємо дичину у вакуумних пакетах і термобоксах. Оленина є різна за ціною. Найдорожча корейка. Це вищий сорт м'яса. Кілограм коштує 900 гривень. На другому місці — стегно, його запікають, готують шашлик. Кілограм продаємо по 360 гривень. Лопатка менш цінна, тому найдешевша — 250–300 гривень.
У Франції пропагують вживання дичини. Там зрозуміли, це прибуткова галузь. Мисливці здають м'ясо на переробні підприємства. У нас держава навпаки заважає розвивати цю галузь. Плануємо відкрити магазин-кулінарію. Там можна буде придбати м'ясо. За бажанням його приготують на місці.
За сім років став доларовим мільйонером
— Мисливське господарство окупиться за п'ять-сім років. Цей бізнес в Україні нерозвинений, — каже експерт із розвитку мисливських господарств 45-річний Юрій Ковальчук.
— У Польщі, Франції, Німеччині держава викупляє дичину й займається збутом. Перше, що стримує розвиток у нас — багато коштів на старті. Мінімум у справу потрібно вкласти 500 тисяч гривень. Гроші треба три роки лише вкладати, щоб відновити поголів'я та на корм тваринам. Власника ніхто не страхує від контрабандного відстрілу, хвороб тварин. На Закарпатті було господарство, що спеціалізувалося на кабанах. Торік відстріляли все поголів'я. На Донеччині стався випадок, що тварин постріляли, поки власник їздив за кордон. Щоб розвивався такий бізнес, потрібні державні дотації чи пільгові довгострокові кредити. Україна могла б стати лідером із виробництва м'яса диких тварин. Експортували б його за кордон.
Досліджували польське господарство, що має власну переробку. За сім років його власник став доларовим мільйонером.
Коментарі