"Я продала деяку нерухомість у серпні 2008-го. Яку? Не хочу казати. Це приватна справа. Удома великі суми тримати небезпечно. Готівку треба було терміново завезти на зберігання. Я обрала "Надра банк", бо вісім років була їхнім клієнтом. Працівниця банку вмовляла оформити все якнайшвидше. Я перепитала: "Ви ж попередите, якщо будуть проблеми?". Запевнила, що так і зроблять", — розповідає харків"янка Лариса Лядова, 56 років.
У січні 2009-го виявили рак у чоловіка її сестри.
— Треба було терміново робити операцію. Я пішла в банк. Гроші не віддавали. Сказали, що введено мораторій на видачу депозитів. Та й строк вкладу не закінчився. Я принесла довідки про хворобу. Грошей не віддали. 23 січня зять помер. Керівництво "Надра банку" винне в цій смерті. Кримінальну справу треба завести, аби відповідали.
Артем Лядов, син Лариси — адвокат. У нього теж вклад у цьому банку. Разом почали вивчати законодавство. У Цивільному кодексі знайшли ст. 1066: "Банк повинен гарантувати клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку". А в Конституції записано, що ніхто не може бути позбавлений права власності. Жоден мораторій чи постанова Нацбанку не можуть бути вищими за Конституцію.
Лядови подали в Дзержинський районний суд Харкова позов на "Надра банк".
Навіщо мені однокімнатка за 200 тисяч доларів, якщо зараз її ціна 70 тисяч?
— Банкіри тягли час. То не з"являлися на засідання суду, то подавали апеляції. Із квітня мені щомісяця почали видавати по 6–7 процентів мого вкладу. Ці виплати нібито давали привід для перегляду справи.
Жінка була згодна взяти за рахунок вкладу машину чи квартиру, що є в заставі банку.
— Але ціни на них — докризові. Навіщо мені однокімнатка за 200 тисяч доларів, якщо зараз її ціна 70 тисяч?
У липні суд постановив повністю повернути депозит із відсотками та компенсувати моральні збитки.
Але харківське відділення "Надра банку" заявило, що не має коштів.
На сьогодні Лядовій повернули понад чверть вкладу. Решту мала б стягнути виконавча служба. Але там розводять руками — майно банку в заставі.
— Я дійду до Європейського суду, бо закон на моїй стороні, — запевняє Лариса Лядова. Вона очолила громадську організацію "Захист", яка відстоює права вкладників.
Як повернути депозит
Лариса Лядова випустила кілька брошур із порадами для ошуканих вкладників. Нижче наведені витяги з них.
— Напишіть заяву про повернення депозиту на ім"я керівника відділення банку. Вона має бути в двох примірниках. Один зареєструйте як вхідну кореспонденцію і залиште банку. Інший — собі. На заяві має розписатися співробітник банку, поставити дату та печатку. Не соромтеся вказувати причину для вимог: захворювання, втрата роботи, немає за що утримувати родину.
— Протягом місяця банк має розглянути заяву та дати письмову відповідь. Вклад можуть видати частинами. Або замість грошей запропонують заставне майно — житло чи авто.
— Невеликі банки намагаються залагодити проблеми без зайвого розголосу. Якщо мирно владнати не вийшло — звертайтеся до суду. Додайте договір про банківський вклад, квитанції про внесення коштів, заяву з вимогою повернення вкладу, відповідь банку. Посилайтеся на ст. 1066 Цивільного кодексу та ст. 41 Конституції.
— Якщо затягують справу, у суді робіть подання на компенсацію моральної шкоди.
— Якщо банк добровільно не повертає вклад, виконавча служба має відкрити провадження за рішенням суду. Рахунки та майно банку — заарештувати.
Іноді виконавча служба домовляється з керівництвом банку. Суд клієнт виграв, але грошей не отримав, кажуть у Всеукраїнській організації захисту прав споживачів фінансових послуг.
— Якщо за два місяці виконавча служба не повернула вклад, пишіть на неї скаргу в прокуратуру. Там охоче беруться за такі справи. Бо їм поставили завдання розкривати більше корупційних злочинів, — каже експерт організації Валентин Гончаров, 35 років.
Всеукраїнська громадська організація захисту прав споживачів фінансових послуг дає безкоштовні консультації. Приймають у Києві на вул. Шовковичній, 21, оф. 2. Тел.: (044) 501 01 87.
Коментарі
7