— В Україні зібрали гарний урожай меду, якщо порівнювати з минулим роком. Навіть із урахуванням того, що тимчасово втратили частину територій, — говорить 37-річна Леонора Адамчук, старший науковий співробітник Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. Петра Прокоповича". Очолює громадське об'єднання "Фундація жінок пасічниць".
— Торік була пізня холодна весна, бджоли не встигли нормально розвинутися на акацію, ріпак. Потім почалася засуха. Липа нічого не дала, лишився тільки соняшник. Цьогоріч ситуація значно краща, природа сприяла. Сезон ще не завершений. Після соняшника цвіте пізня гречка, й медозбір продовжується. Є зруйновані пасіки внаслідок бойових дій. Точної цифри поки що немає. Частина бджолярів не виходять на зв'язок, невідомо, чи вони живі. Дехто встиг евакуювати пасіки, частина залишилися в окупації. Люди не знають, що буде далі, куди збувати мед.
Мед найменше подорожчав, якщо порівнювати з іншими продуктами. На ціну найбільше впливають витрати на пальне. Адже пасічникам треба підвозити бджіл до масивів медоносних культур. Також зросла вартість технологічного обладнання, інвентарю, вощини. Кожен сезон починається з того, що бджоли відбудовують нові стільники, в які потім зносять мед. Основою слугує вощина, вона виробляється на спеціальних воскових заводах. В Україні їх небагато. Деякі втратили, бо вони були розташовані на тепер захоплених територіях. Залишилося кілька підприємств. Вони працювали навіть тоді, коли поряд велися важкі бої. Зокрема, завод у Боярці під Києвом. Виникали проблеми з доставкою товару на пасіки, бракувало пального. Метал, дерево теж подорожчали. Пасічники не завищують цін. Мед збувають по собівартості чи трохи дорожче. Що буде з цінами далі — залежить від пального. Якщо воно не дорожчатиме, то вартість меду стабілізується. Впливають і світові ціни на цей продукт. Якщо вони зростають за кордоном, то на Україну це також впливає.
Літр цінних монофлорних сортів меду — акація, фацелія, липа, гречка, не може коштувати менш як 300 гривень. Ця ціна близька собівартості. Нормальна середньоринкова — 400 гривень. Соняшниковий, ріпаковий, різнотрав'я коштує від 250 гривень за літр. Ринок зараз нестабільний. Ті, хто може собі дозволити тримати ціну — тримає. Хто опинився в скрутному становищі, віддають мед за торішніми й навіть позаторішніми цінами. Гуртові стартують від 50 гривень для соняшникового та різнотрав'я, 120 — для акацієвого. Деякі бджолярі чекають кращої ціни — 150 гривень. Гуртові ціни переважно прив'язані до вартості валюти.
Такі продукти, як маточне молочко, прополіс, віск, ніколи не були самоокупні. В Україні не настільки розвинутий ринок, щоб можна було зробити пасіку суто по виробництву перги, маточного молочка чи бджолиного обніжжя. Це ризиковано, немає збуту. Люди не звикли споживати ці продукти. Відповідно їх бджолярі виробляли, щоб збільшити асортимент.
Україна — один із найбільших виробників меду в світі.
— Деякі бджолярі вже відправляють партії меду на експорт. Україна продає його в Євросоюз. Найбільше там нашого меду споживає Німеччина, — продовжує Леонора Адамчук. — Думаю, що експорт цьогоріч збільшиться. Адже дозволили відправляти продукцію дрібними партіями. Раніше діяли обмеження. Тому багато бджолярів шукають зараз партнерів, які можуть купувати невеликими партіями. Також у самій Україні знизилася через війну купівельна спроможність населення, це теж сприятиме зростанню експорту.
Унаслідок військових дій спостерігається погіршення екології. Отруйні речовини розносяться вітром, потрапляють у ґрунт, воду, рослини. Бджоли є індикаторами довкілля, покажуть, у яких регіонах відбулися зміни. Щоб правильно це оцінити, Національна академія аграрних наук України ініціювала новий проєкт. Проводитимуть моніторинг по всій території держави за допомогою бджіл, а точніше, продуктів бджільництва. Для того, щоб розуміти, в яких регіонах вирощувати продукти для харчування. А в яких необхідно застосовувати певні культури, які поглинають токсини, нівелюють їх вплив на довкілля в подальшому. Під час дослідження збиратимуть зразки бджіл, стільників, меду, воску, пилку. Досліджуватимуть у лабораторії.
Щодо отруєння бджіл унаслідок обробки полів, то очікували набагато гіршу ситуацію. Адже є заборона працювати в нічний час, діє комендантська година. Бджоли працюють удень. Аграріям потрібно брати спеціальні дозволи в територіальних громадах, щоб обробляти поля вночі. Бджільницькі асоціації тривалий час проводили роз'яснювальну роботу. І на великий подив, цьогоріч отруєнь бджіл менше, ніж було два попередні роки. Звичайно, вони трапляються. Особливо в областях, які віддалені від бойових дій. Були масові отруєння в Тернопільській, Хмельницькій, Полтавській областях. Але не на медоносних культурах, це був горох, соя. Фермери стали свідомішими, медоносні культури не обробляють удень.
— Одна з перспектив для пасік в Україні — залучення жінок до бджільництва, — додає Адамчук.
— Частину чоловіків ми втратили й далі втрачаємо під час війни. Після перемоги багато з них будуть задіяні у відбудові країни. Жінка може справитися з пасікою, тільки її треба оснастити спеціальними засобами. В Україні виробляють сучасні платформи для перевезення вуликів, яких навіть у Європі немає. Вони мобільні, не треба розвантажувати. Потрібен лише автомобіль, який відвезе платформу на потрібну ділянку.
Другий напрямок бджільництва — використання бджіл як запилювачів. Після війни землі будуть забруднені хімією. Тому вносити добрива й інші засоби для рослин стане недоцільним. Потрібно переходити на біологічні засоби, які допоможуть очистити ґрунти. Одним зі способів підвищення врожайності є бджолозапилення.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
5 
1
Коментарі