Банки отримали дозвіл забирати нерухомість боржників і без рішення суду.
Такі дії передбачає закон "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", прийнятий 25 грудня 2008 року, N800-VI. Mін"юст підтвердив чинність цієї норми.
Киянка Юлія Кройтор, 26 років, не платить за кредитом "ОТП банку" три місяці. Позику $100 тис. брала рік тому на зведення заміського будинку. Згодом — ще один. Разом із матір"ю Аллою узяли на позичені гроші 30 соток у Макарівському районі, за 20 км від Києва. Планували звести два будинки і продати з наваром. Грошей вистачило на фундаменти. Покупців не знайшлося. Хоча банку щомісяця треба повертати по $1,2 тис.
— У мене була своя турфірма зі стабільним доходом. Із початком фінансової кризи фірму довелося закрити. От мені й нічим платити, — пояснює Юлія.
З банку неодноразово телефонували. Потім прислали листа.
— Сказали або виплатити борг, або погасити кредит, — каже Юлія. — Хата у заставі кредиту.
Жінка пішла просити про відстрочку. Її попросили надати довідки про теперішні доходи. Про дозвіл банкам забирати заставлену в кредит нерухомість жінка чула. Сподівається, що до того не дійде.
— Банкам не потрібне це майно, бо це зайві проблеми з його продажем, — переконує Маргарита Бондаренко, 33 роки, керівник прес-служби "ОТП банку". — Банк зацікавлений, щоб клієнт повертав позичені гроші. Тому банк може подовжити термін кредиту, щоб зменшити щомісячні платежі. Або пропонуємо так звані кредитні канікули. Це відстрочка виплати.
Рішення про зміну умов кредиту ухвалює кредитний комітет банку. Беруть до уваги фінансовий стан клієнта.
Насправді відібрати майно вдасться лише в тих клієнтів, які купили або збудували в кредит два або більше будинків чи квартир. Із 2003 до 2007 року більше як половину житла в Україні купували для подальшого перепродажу, для вкладання грошей.
Позбавити даху над головою не дозволяє Конституція. За нею кожен громадянин має право на житло.
— Якщо людина не має іншого житла, то заставне майно не відберуть, — каже 25-річний Артем Клипа, представник оргкомітету Всеукраїнського форуму постраждалих від банківської кризи "Захист". — Новий закон можна використовувати лише в межах, які не порушують право на житло. У статті 56 Конституції сказано, що кожен громадянин має право відшкодовувати моральні та матеріальні збитки, завдані владою. Люди брали кредити за умов стабільного курсу, маючи стабільну роботу. Тепер їх втратили, — переконаний Артем Клипа.
Позику повернете без відсотків за рішенням суду
За даними Нацбанку, наприкінці 2008-го українці мали $26 млрд валютних кредитів. Проблеми з їх сплатою має кожен четвертий. Президент Спілки консультантів з економіки і права, адвокат Ігор Годецький, 50 років, радить звертатися до суду:
— Банки грабують населення. На депозитах ставки занижені й ніколи не перевищують річної інфляції. Отже, громадяни не лише не заробляють, а втрачають. А відсотки за кредитами завищені. Українці сплачують 30 процентів річних. У Європі цей показник максимум 5 процентів.
Тим, хто має валютні кредити, раджу домовитися з банком про зменшення відсоткової ставки. Або щоб упродовж кризи сплачувати тільки відсотки. Або ж тіло кредиту і відсотки за курсом долара, який діяв станом на час підписання
кредитної угоди.
Якщо банк не хоче йти назустріч, подайте до суду. І припиніть будь-які виплати банку. Бо умови кредитного договору не відповідають вимогам законодавства, оскільки всі обов"язки і ризики покладені лише на клієнта. А за банком — усі права. Це порушує рівноправність сторін договору, яку передбачає українське законодавство. У позові вимагайте зарахувати сплачені відсотки в тіло кредиту, оскільки протилежна сторона, яка неправильно підготувала договір, має в односторонньому порядку нести відповідальність за негативні наслідки.
Скоріше за все, банк сам проситиме мирової угоди. Бо не зможе продати ваше майно, оскільки воно вважається спірним. Охочих його купити не буде. За два-три роки ви зможете зібрати необхідну суму і за рішенням суду повернути її без відсотків.
Тимур НАГАЛЕВСЬКИЙ
3 
35413
Коментарі