На Рівненщині третій тиждень триває сезон збирання виноградних равликів. Їстівних молюсків заготовляє обласна споживча спілка. За кілограм слимаків платять 2,20 грн. Найвправніші збирачі за день заробляють до 100 грн. Переважно це любителі-грибники, які мають треноване око й добре знають місцевість.
Щороку збирання починається наприкінці травня й триває до середини червня. За цей час рівняни мають здати 20 т слимаків. Найбільші в області "врожаї" збирають у Млинівському районі — майже третину від загальної кількості замовлених молюсків. Селяни звозять равликів до складу райспоживспілки.
У складському приміщенні в райцентрі холодно й вогко. Ящики з равликами стоять рядами біля входу. Зверху вони накриті дошками, на які покладено цеглини або каміння.
— Це щоб не втекли, — пояснює заготівельник 36-річний Костянтин Мігновський із села Владиславівка. — Інколи не додивишся, то розповзуться по стінах та стелі. Мушу потім змітати їх віником і складати назад у ящики. Зараз маю тонну слимаків, скоро принесуть іще 2–3.
Мігновський заготовляє равликів другий рік. Щодня добирається машиною до райцентру.
— Сьогодні знову підвозив до лісу односельчан — тата з доньками. По обіді вони принесуть мішок молюсків. У нашому селі роботу знайти тяжко. Тому на равликів полюють сім"ями.
Від ящиків чути неголосне булькотіння, наче кипить вода.
— Це слимаки ворушаться, — показує заготівельник. — Хочуть вилізти нагору. Добре, хоч не смердять.
Разом із Костянтином чекаємо на збирачів. Уранці людей майже немає.
Французи за рік з"їдають 700 мільйонів слимаків
— Нічого, підтягнуться після обіду, — заспокоює Мігновський. — Найкращий час для збирання равликів — з п"ятої до дев"ятої ранку. Коли сонце припікає, вони ховаються. У дощ можна збирати в будь-який час.
Млинівчанин 26-річний В"ячеслав привіз 10 кг. Хвалиться, що торік на равликах заробив на новий велосипед. За два тижні отримав 750 грн.
— Спершу трохи бридко, а потім звикаєш, — знизує плечима чоловік. Він працює вантажником на ринку. — Збираю у гумових рукавичках, щоби не торкатися слизу.
— Є такі люди, які мені щодня по мішку привозять. Назбирають 40–45 кіло і везуть ровером, — додає Мігновський.
Селяни розповідають, що найбільших равликів знаходять в Ужинецькому лісі.
— Ніде більше таких не бачив: крупні, чорні. "Черепашка" — 4–6 сантиметрів у діаметрі, — каже 72-річний Василь Ковальчук. — Їх там менше, зате якісніші.
Виноградних слимаків збирають по всій області, але в північних районах їх майже немає.
— Там переважно соснові ліси, а слимаки живуть у мішаних, — пояснює Міхновський. Зовсім маленьких молюсків він збирає в мішок, аби потім випустити на волю. — Нехай підростуть. Усе одно їх потім відсіють. Головна умова прийому — діаметр раковини має бути щонайменше 3 сантиметри.
Заготівельник важить равликів, сортує їх і перекладає у ящики із замками. Через три дні везе їх до загального холодильника в Рівному. Звідти слимаки їдуть машиною до Сербії.
— Серби їх не їдять. Лише обробляють і продають у Францію та Італію. А вже там із них готують вишукані страви в ресторанах, — говорить Костянтин. — Кажуть, французи за рік з"їдають 700 мільйонів слимаків.
У деяких київських ресторанах також готують равликів, але сирих молюсків купують у гіпермаркетах.
Костянтин ніколи равликів не куштував.
— Що ви, я стільки не вип"ю! — сміється. — От сало з часником — інша річ.
Місцевий фермер 32-річний Анатолій Примак вважає слимаків делікатесом:
— Друзі сміються, а я ласую. Якщо не перебирати харчами, довше проживеш.
Примак відбирає найсвіжіших молюсків. Миє їх проточною водою, щоби вийшов слиз. Варить не більше 15 хв. Додає трохи оцту, залишає на 10 хв. Обсмажує з цибулею. Подає із сметаною або майонезом. У слимаках їдять лише "ногу", решту викидають.
— Більше восьми-десяти штук з"їсти важко, — каже Анатолій. — Тушковані або смажені равлики на смак нагадують білі гриби. М"ясо дуже калорійне. Воно містить утричі більше білку, ніж куряче яйце.
13 
1
Коментарі
2