Починаючи із сезону 2012-2013 років одним із п'яти генеральних спонсорів футбольної Ліги чемпіонів став російський державний концерн "Газпром". Зовні — нічого особливого. Нікому не заборонено бути спонсором спортивних змагань, коли дотримані всі необхідні формальності. Із цим у російського газового монополіста, треба думати, проблем не було.
Інше цікаво — що має на меті це спонсорство? Із "традиційними" спонсорами все зрозуміло, вони завдяки Лізі чемпіонів просувають на світовий ринок і рекламують свій товар — пиво, автомобілі, електроніку, комп'ютери, банківські послуги і таке інше. Задля цього під час турніру проводять рекламні кампанії, на спортивних аренах та поблизу них обладнують спеціальні території, де товари й послуги спонсорів рекламують додатково.
Що буде рекламувати "Газпром"? Адже напряму із споживачами ця компанія не працює. Її продукцію у вигляді природного газу в європейських країнах реалізують партнери "Газпрому" під своїми торговими марками. Коротше — у масового споживача реклами Ліги чемпіонів, тобто глядача, який дивиться змагання на стадіоні чи по телевізору, немає можливості завдяки рекламі обрати "Газпром" подібно до марки телевізора, автомобіля чи пива. Звісно, якщо цей глядач — не канцлер Німеччини і не президент Франції, чиї країни є головними споживачами російського палива у Західній Європі.
То навіщо тоді "Газпрому" витрачати мільйони на рекламу під час футболу? Згадав старий кінофільм, героїня якого стверджувала, що купує лотерейні білети не заради виграшу, а на запитання: "Навіщо ж тоді?" — відповідала: "Газети треба читати!". Подібно до згаданого персонажу "Газпром", коли став спонсором Ліги чемпіонів, мав інше на меті, а саме — позначити свою присутність, заплативши за це великі гроші. Чому ні?
З серпня цього року сотні мільйонів телеглядачів по всьому світі знатимуть, що насолода від футбольних матчів Ліги чемпіонів пов'язана із "Газпромом". Його мета не є комерційною і не розрахована на заробіток. Це мета — політична, а на політику в Росії грошей не шкодували ніколи.
Чи розуміють це організатори Ліги чемпіонів в особі європейського футбольного союзу? Безперечно, розуміють. Але фінансова пропозиція від росіян, певно, була така спокуслива, що відмовитися від неї, принаймні тепер, під час фінансової кризи, не було ніякої змоги.
Які будуть наслідки? Окрім політичних дивідендів, росіяни та їхній футбол, гадаю, матимуть від газпромівського спонсорства і суто спортивний зиск. Не секрет, що до багатих учасників у Лізі чемпіонів ставлення не таке, як до небагатих. Тож не здивуюсь, якщо і під час жеребкування командам із Росії раптом пощастить більше за інших, і календар буде складений для них зручно, і арбітри у сумнівних ситуаціях будуть на боці росіян. Як то кажуть: нічого особистого — тільки бізнес!
2 
1
Коментарі
1