"Феменюки" перевершили себе

17 серпня активістки Femen перевершили себе, встановивши новий рекорд хамства і безглуздя: напівгола "феменюка" спиляла хреста з розп'яттям біля Жовневого палацу в Києві. Цією акцією вони нібито висловили протест проти вироку своїм російським "сестрам по розуму" Pussy Riot (два роки колонії загального режиму) і закликали "всі здорові сили суспільства нещадно випилювати з мозку трухляві релігійні забобони, що слугують опорою диктатурі і перешкоджають розвитку демократії та свободи жінок". Схоже, що Femen доклали чимало інтелектуальних зусиль, аби НЕ досягти жодної із задекларованих цілей акції.

Як відомо, засудженню Pussy Riot чимало посприяло лоббі РПЦ. Навіть судовий процес мав "православне" забарвлення: адвокат підсудних питала у судді, чи є вона православною віручою і т. п. Але спиляний у Києві хрест не мав конфесійного відношення до РПЦ чи православ'я взагалі: встановлений вісім років тому католиками в пам'ять жертв сталінських репресій (до 1941-го року у Жовтневому палаці квартирувало НКВС і проводилися розстріли), хрест був місцем святкових зборів столичної католицької громади. Femen замірялися плюнути у бік РПЦ, а поцілили у вірян РКЦ і УГКЦ, тих, хто вшановує пам'ять репресованих і просто порядних людей.

Що стосується демократії, за розвиток якої так вболівають "феменюки", то в її основі лежить повага до більшості, волі якої всі інші мусять коритися чи принаймні з нею рахуватися. Оскільки понад 70% українців є віруючими, істинним демократам личить поважати їхні почуття (навіть не поділяючи їх особисто), а не паплюжити релігійні символи. Не дарма Папа Бенедикт XVI якось сказав, що якість демократії залежить від совісті: якщо останньої нема, то боротьба за свободу совісті легко перетворюється на боротьбу за свободу від совісті. Що, власне, вже вкотре продемонстрували нам дівулі з Femen.

Щодо "свободи жінок", годі й казати – говорячи від імені жіноцтва, "феменюки" лише дискредитують боротьбу за права жінок, про що неодноразово заявляли і вітчизняні, і західні активістки жіночих організацій і власне феміністського руху. Дискредитуючий ефект присутності "феменюк" розуміють не лише феміністки: приміром, з "податкового" Майдану їх просто вигнали копняками.

Коротше кажучи, "феменюки" зі своєю акцією поцілили пальцем у небо. Що ж до суспільної реакції, обурення і бажання помсти є в однаковій мірі й виправданими, і шкідливими. Цілком очевидний факт, що Femen паразитують на суспільному обуренні: їм потрібне не розв'язання проблеми, а скандал навколо їхньої акції. Тому гнівні заяви суспільних діячів і політиків щодо руйнування хреста лише підбадьорюють дуреп-скандалісток – вони відчувають, що мети таки досягнуто. Саме спокійна реакція громадськості завдає найдошкульнішого удару по самолюбству "феменюк": згадаймо лише їхній розпач від млявої реакції шведів, коли одна з них заголилася у шведській фан-зоні на протест проти Євро-2012.

Вимагаючи довічно ув'язнити, випороти на площі, спалити живцем чи депортувати "феменюк", ми наступаємо на російські граблі: піддавшись емоціям, РПЦ та її найбільш радикальні віряни поставили себе у вкрай незручне становище, позаяк жорсткість покарання набагато перевищила тяжкість злочину. Втім, "феменюки" не заслуговують і виправдання: наскільки б сильно не перегнули палку російські судді відносно Pussy Riot, дії "феменюк" кваліфікуються згідно з Карним кодексом як групове хуліганство і тягнуть за собою встановлене законом покарання (позбавлення волі до 5-ти років).

Виступати на підтримку зловмисниць був би сенс, якби закон було порушено задля суспільно позитивної мети, як це в свій час робили радянські дисиденти або зовсім нещодавно – протестувальники "чорнобильського", "податкового" та інших Майданів. Це явно не той випадок: усі без виключення акції Femen є карикатурою на громадські протести і ніякого конструктиву не несуть. Отже, якщо посадать, то хай сидять – не шкода.

Утім, вражаюча здатність "феменюк" постійно уникати покарань за явні правопорушення наводить на думку, що вони діють під чиєюсь протекцією "згори". Не дивно, якщо і на цей раз вони вийдуть сухими з води. Що робити в такому випадку небайдужим громадянам? Можна спробувати надавити на правоохоронців, аби відпрацьовували зарплатню. А краще – не відволікатися від нагальних завдань.

×