Для понад 25 тис. учнів Львівщини 31 травня пролунав останній дзвоник. У школі N1 містечка Жовкви урочистості розпочинаються о 9.30.

— Раніше було важче, бо з останнім дзвоником тільки починалися клопоти — випускні, вступні іспити, — говорить класний керівник 11-А, викладач математики Оксана Запорожець, 41 рік. — Тепер є незалежне тестування, діти вже в основному визначилися, де продовжать навчання. Залишилося здати випускні екзамени — і можна відпочивати.

Оксана Михайлівна зауважує, що сьогодні робітничі професії менш популярні.

— Ідуть на медиків, юристів, економістів. Хочуть вивчитися і на перукарів. Але всі прагнуть здобути вищу освіту. Хоча потім все одно багато хто йде працювати на будівництво, — зізнається.

Школа має дві частини — стару, понад столітню, і нову, добудовану у радянські часи. Учні вишиковуються на подвір"ї. Біля стіни ставлять принесену з фойє ікону, що кілька років тому подарувала колишня випускниця Варвара Цимбала. Церемонія триває півтори години. Наприкінці випускники проходять під вишитими рушниками у приміщення школи.

Разом із 79-річною Ольгою Глущенко піднімаємося на третій поверх до 11-А. Ольга Павлівна 34 роки — із 1964 до 1988 — викладала українську мову та літературу.

— Теперішній міністр культури Василь Вовкун був моїм учнем, — згадує жінка. — Він закінчив дев"ятирічку у рідному Мацошині, а тоді навчався у нас. Скромний такий, підтягнутий, сорочка біленька. Ще серед наших випускників — поети Іван Гущак і Володимир Грень.

Каже, 30 років тому більшість жовківських випускників продовжували навчання у Львові.

— Багато вчилися на інженерів. У педагогічний поступали. А ще на математиків у політехнічний інститут, на художників.

Із 75 цьогорічних випускників школи N1 лише одна претендентка на золоту медаль — учениця 11-А класу Оксана Яковчук, 17 років. Сім років тому медалістів було 15.

— Буду вчитися у Львівському медуніверситеті імені Данила Галицького, — розповідає дівчина. — Із мого класу ще двоє дівчат хочуть стати медиками. Загалом половина однокласників планують здобувати вищу освіту.

52-річний Ігор Шевчук працює директором школи N1 вже десять років.

— У чверті наших учнів батьки виїхали на заробітки за кордон, — розповідає він "ГПУ". — Жовківський район не має великих підприємств, основне джерело доходу мешканців — торгівля і заробітчанство. Батьки реально оцінюють свої фінансові можливості. Тому більшість дітей їдуть вчитися до обласного центру.

Найчастіше випускники їхньої школи прагнуть стати економістами, юристами і педагогами.

— Найпопулярніші навчальні заклади — університет імені Івана Франка та "Львівська Політехніка". Щороку зо два десятки учнів проходять підготовчі курси у "Політехніці". Поступають майже усі. У нашій школі діють курси аграрного університету, що у Дублянах. Учні, які їх відвідують, ще до випускного вечора знають, чи поступили вони. Маємо кілька студентів у податковій академії в Ірпіні.

— Одинадцятикласник Остап Чаклош хоче поступати у Польщі — у Жешувський університет економіки й управління, — веде далі директор. — Ще двоє планують вчитися у Львівській філії університету культури. Наша колишня випускниця Орися Лівчанин після навчання на факультеті іноземних мов у Львові була скерована у США. Зараз працює у банку в Лондоні, відповідає за його мережу у Східній Європі. Часто буває у школі, розповідає учням, чого можна досягти, добре навчаючись.

Після урочистостей випускники продовжують святкування у кафе в центрі міста або на горі Гарай на околиці Жовкви.

×