Ексклюзиви
Пʼятниця, 19 вересня 2008 07:14

Заробітчани залишають дітей на бабів і дідів

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Анастасія (праворуч) і Ірина Мокрянини із села Синевир Міжгірського району Закарпатської області з бабою Василиною та дідом Миколою сидять на ліжку під хатою. Їхня мати виїхала на заробітки до Чехії. Батька дівчатка не мають
Анастасія (праворуч) і Ірина Мокрянини із села Синевир Міжгірського району Закарпатської області з бабою Василиною та дідом Миколою сидять на ліжку під хатою. Їхня мати виїхала на заробітки до Чехії. Батька дівчатка не мають

6-річна Анастасія та її на рік молодша сестра Ірина Мокрянини із села Синевир Міжгірського району Закарпаття три роки живуть із бабою й дідом. Їхня мати, 27-річна Олена, працює на заводі в Чехії.

Синевир розташований за 14 км від райцентру та 200 км від міста Ужгород. У селі немає жодного підприємства. Тут живе 5 тис. людей. Кілька десятків дорослих заробляють у Національному природному парку "Синевир", у школі, дитячому садку. Більшість їздить по заробітках. 200 дітей, батьки яких поїхали за кордон, виховують родичі.

Анастасія та Ірина з бабою Василиною, 61 рік, сидять на старому ліжку під хатою.

— Я лягаю з Богом спати, біля мене — Божа мати..., — повторює менша дівчинка молитву за жінкою.

— Вчу їх молитися, — підводиться вона. — Дочка мусіла їхати у Прагу, бо дома роботи немає. На заводі труби для машин виготовляє. Робота дуже тяжка — як приїхала додому, то тяжко було її впізнати.

— Туй, у горах, роботу найти важко, — виходить із хати дід дівчат Микола, 64 роки. — Як меншій минуло два, Лєна виробила документи й поїхала на заробітки, — витирає чоло. — Із чоловіком розійшлися, то мусимо з жінков їй помогти дітей ростити.

Додому Олена приїздить раз на шість місяців. Два тижні тому гостювала в рідних і знову подалася до Праги. У Синевирі батьки її чекають на Різдво.

Кількома хатами вище живуть Василина та Іван Ніроди. Вони доглядають 4-річного онука Романа.

— Доньки повиходили заміж, а роботи ні їм, ні їхнім чоловікам у районі немає, — бідкається жінка. — Старша Люба лишила дитину на нас і поїхала з чоловіком у Прагу. Хоча обоє з вищою освітою. Третій рік хлопчик у нас живе. Як почує в телефонній трубці мамин голос — плаче, — зітхає.

— Дочка садить сіянку — посадку ялинок, — пояснює Іван Нірода. — А зять — на заводі, де виготовляють проводку на машини. Домів приїздять раз у гід. Мусять робити, бо треба хижку достроювати, та й одітися молоді хотять.

— Молодша тоже з чоловіком збирається на Чехи, — веде далі жінка. — Їхній донечці 10 місяців. То, може, до року дотягне й собі поїде. Будемо двох онуків глядіти.

Шість тисяч соціальних сиріт живуть на Закарпатті

Центр зайнятості виявив в Закарпатті 5671 дитину, що залишилася без батьківської опіки через заробітчанство. Таких називають соціальними сиротами.
— Ми опитали 26 884 дитини з міст і селищ області, — розповідає Зоя Катрич із центру. — Про сільських дітей дізнавалися в голів сільрад. Кожна п"ята дитина не має вдома одного з батьків. А 401 залишилася без обох.
Найбільше соціальних сиріт у Тячівському районі. Кожне друге дитя живе з бабою чи дідом. Найменше — у місті Ужгороді, Ужгородському, Воловецькому, Великоберезнянському, Перечинському, Свалявському, Мукачівському районах.
Найчастіше закарпатці їдуть працювати до Чехії, Росії, Іспанії, Італії, Португалії, Греції, Польщі, Угорщини.

Зараз ви читаєте новину «Заробітчани залишають дітей на бабів і дідів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода