"Торік писали диктант за твором Франка. Там було звернення до українського народу. То я "українського" написав із великої літери. Через то і в призери не потрапив", — каже Володимир Хомів, 53 роки, службовець Гусятинської райдержадміністрації Тернопільщини.
19 лютого вдруге брав участь в обласному конкурсі знавців української мови серед чиновників. Змагання проводили у Чортківському педагогічному ліцеї.
Із кишені чиновника стирчить зігнута вдвоє методичка з ділової української мови.
— Дали її на курсах підвищення кваліфікації, то я по ній трохи готувався до конкурсу, — розповідає держслужбовець. За спеціальністю він викладач математики.
На конкурс записалися 15 людей — переважно сільські голови та службовці середньої ланки з районів. Обласні, районні керівники не приїхали.
— На такий конкурс керівники відправляють молодих підлеглих, аби ті повчилися, — пояснює заступник голови облради Олег Боберський, 33 роки. Сам неохоче погоджується написати диктант. Сідає за останню парту.
Та не будьте, як діти у школі
Ведуча диктує текст про культуру мовлення. Боберський перешіптується з головою журі, яка сидить поруч. Тоді править щось в аркуші. За фахом він економіст-правознавець.
По завершенні диктанту з"ясовують, що половина учасників забули написати його назву. Дехто тут же вписує її зверху дрібними літерами. Члени журі роздають тестові завдання. На їх виконання дають 15 хв. Дехто справляється за 5. Кілька жінок радяться між собою.
— Та не будьте, як діти у школі, — обурюється ведуча конкурсу. — А то вийде так, що чим більше радитися будете, тим більше помилок наробите.
Олег Боберський тестів не дописує. Посилається на зайнятість і виходить з аудиторії.
— Диктант і тести були нижче середнього рівня складності, — каже член журі Юрій Андрушків. — Такими завданнями перевіряють знання учнів дев"ятого класу.
Педагоги оцінять роботи протягом тижня. Які призи чекають переможців, не кажуть. Торік найкращим мовознавцям видавали грошові премії.
Третьокласниця зробила одну помилку в диктанті по радіо
На Львівщині п"ять років поспіль управління освіти проводить диктант на обласному радіо. Про час його проведення повідомляють слухачів заздалегідь. Диктор у прямому ефірі читає текст тричі.
Востаннє, торік у листопаді, обрали текст Дмитра Павличка про Богдана-Ігоря Антонича.
— Свої диктанти на перевірку надіслали 2200 осіб, — розповідає Богдана Біляк, 55 років, з обласного управління освіти. — Переважно це учні, вчителі, науковці "Львівської політехніки", медуніверситету. Найбільше нас вражають люди похилого віку, які не лінуються перевіряти свою грамотність. У нас є щорічний учасник конкурсу лікар-бактеріолог 64-річна Христина Гуянюк. Найстарші учасники — 76-річна Олександра Рудняк із села Батятичі Кам"янко-Бузького району, 74-річна Любов Петришин зі Сокаля. Наймолодша учасниця, третьокласниця Вікторія Ковальська з Кам"янка-Бузької, зробила лише одну помилку.
Переможцям у різних номінаціях вручають дипломи і книжки в подарунок.
— Понад 80 осіб написали диктант без жодної помилки. Люди в нас грамотні, — продовжує Біляк. — Переважно помилки — це розділові знаки, лапки і тире. Особливо при прямій мові. Також забувають робити абзаци. Ми не можемо відзначити і запросити на нагородження дві тисячі осіб, але їх прізвища вивішуємо на сайті управління.
Леся МЕЖВА
6 
1
Коментарі