"Під стіною сидить БЮТ. По центру розмістився блок "Наша Україна — Народна самооборона". Місця біля вікна автоматично розділили три найменші фракції — УНП, "Свобода" і "Пора", — говорить 24-річний Володимир Телюк, прес-секретар Львівської обласної ради.
У вівторок, за тиждень до початку чергової після канікул сесії, оглядаємо сесійну залу.
— Хто де буде сидіти, вирішують між собою керівники фракцій перед початком каденції, — каже Володимир. — Зазвичай роблять це без суперечок. Депутати сідають по-різному, не обов"язково хочуть місце спереду чи якнайближче до виходу.
Із цієї каденції пригадує тільки один випадок, щоб депутат попросив змінити місце.
— Михайло Сендак вийшов з БЮТу і попросив інше крісло. Не хотів сидіти в гущі своїх колишніх однодумців. Йому дали крісло позаду біля вікна. На 120 депутатів є 122 крісла, тобто два резервні, куди можна пересадити будь-кого.
Сесійна зала обласної ради міститься у будівлі ХІХ століття. Та є пам"яткою архітектури державного значення. В управлінні майном спільної власності облради повідомляють, що коштів на ремонт будинку бракує. Систему для голосування "Віче" придбали 2003-го. За п"ять років закупили нові пульти на 199 тис. грн.
— 2003 — 2004 років провели роботи у вестибюлі, на сходовій клітці та у малій сесійній залі — на суму 270 тисяч гривень. 2006-го за 118 тисяч гривень відновлено первісний вигляд дверних заповнень, укріплено ліпнину на стелі, у деяких місцях повернуто позолоту. Позаторік відновили історичний інтер"єр фойє, який у радянські часи було заховано дерматиновими плитами. Витратили 238 тисяч гривень, — говорить Оксана Дуля, 35 років, заступник начальника управління.
60-річний Андрій Микуш із фракції "Наша Україна — Народна самооборона" сидить у першому ряду.
— Я це місце не обирав, — запевняє. — Прийшов, побачив табличку зі своїм прізвищем, сів. Є один недолік. Пульти для голосування надто великі. Іноді не можу розкласти на робочому місці всіх паперів. Попередні були менші, та і працювали нормально. Не знаю, для чого їх поміняли?
Сесійна зала Івано-Франківської обласної ради не оснащена електронною системою голосування.
— Ми досі голосуємо, як у школі, — підняти руку, опустити руку. Для того, щоб встановити систему "Рада", треба брати кошти з обласного бюджету. Однак їх краще скерувати на більш корисні речі, — каже керуючий справами виконавчого апарату облради Василь Лосюк, 59 років.
Волинські депутати голосують за новими технологіями. Та електронна система за п"ять років вийшла з ладу і через це виникають проблеми зі звуком.
У сесійній залі Тернопільської облради недостатня кількість радіаторів. За сильних морозів перед сесією приміщення нагрівають додатковими обігрівачами.
Сесійну залу Рівненської обласної ради обладнали автоматизованою системою для голосування 2006 року. Витратили 50 тис. грн.
Стан сесійної зали Чернівецької облради задовільний, хоча ремонт тут не робили шість років. Стільці обшиті червоним оксамитом.
У Закарпатській обласній раді сесійна зала розташована на другому поверсі. Її облаштовували у 1980-х. Стільці, столи, президію поновлювали на початку 1990-х.
СТІЛЬКИ гривень на рік закладено в івано-франківському обласному бюджеті на компенсаційні беззвітні витрати депутатів облради. Керуючий справами виконавчого апарату установи Василь Лосюк, 59 років, каже, сюди входять витрати на поштові відповіді на звернення громадян, поїздки на сесії, якщо депутат живе поза межами обласного центру, та середньоденна заробітна плата за кожен сесійний день, коли депутат був відсутній на роботі. Депутати мало звертаються по такі компенсації. Тому наприкінці року на залишкові гроші апарат купує подарунки в сиротинці чи медикаменти для лікарень.
Троє депутатів Львівської облради офіційно задекларували понад мільйон прибутків за минулий рік.
41-річного Ярослава Дубневича називають основним фінансистом БЮТ в області. Із братом Богданом він очолює кілька десятків підприємств у сфері сільського господарства і будівництва. На транспорті їхніх фірм красується гасло "І словом, і ділом". 49-річний Володимир Говірко зі "Свободи" є головою правління "Трускавець-курортсервісу". Його статки з компаньйоном Іваном Торським оцінюють у $20 млн. 13 лютого 2008 року в Трускавці Говірко з пістолета поранив у живіт Торського. Півроку перебував на підписці про невиїзд. Пізніше заявив, що це було необережне поводження зі зброєю. Мільйонер Богдан Козак, 43 роки, очолює фракцію Української народної партії. Є головою компанії "Львівхолод".
На Рівненщині депутатом-багатієм називають В"ячеслава Пугайка, 44 роки, з УНП. Йому належить будівельна компанія "Інвестжитлобуд". Пугайко живе в Рівному у двоповерховому особняку з басейном поблизу озера Басів Кут, їздить на джипі. "Нашоукраїнець" Григорій Мініч, 58 років, із сином-"бютівцем" Віктором, 32 роки, володіють "Рокитнівським скляним заводом".
В Івано-Франківській обласній раді достатком вирізняється "нашоукраїнець" Юрій Келестин, 46 років. Веде бізнес із братом Валерієм. Той — нардеп від Партії регіонів. Їх статки оцінюють у $51 млн. Брати володіють корпорацією "Техно-центр" у Рогатині, цукровими заводами у Волинській області.
Богдан Заріцький, 65 років, очолює обласну фракцію "Нашої України". Його статки оцінюють у $38 млн. Заріцький є акціонером "Плюсбанку". Володіє інвестиційною компанією "Капітель", низкою фірм.
Фракцією багатіїв у Тернопільській облраді називають команду Єдиного Центру.
Родина 40-річного Сергія Тарашевського займається будівництвом. Кілька років тому заволоділи 9 га землі в Тернополі, планували будувати там торговельно-розважальний комплекс. Родина має 5-поверховий будинок у центрі Тернополя та нерухомість за містом. Подейкують, перед кризою Тарашевський купив яхту. 40-річний Віктор Щепановський із братом Зіновієм є власниками будівельної корпорації "Укрбудінвест".
Чернівецький "бютівець" 47-річний Ігор Кірєєв — гендиректор туристичної мережі "Круїз-2000". Його дружина є власницею мережі піцерій. "Нашоукраїнець" Ігор Кібіч, 57 років, володіє м"ясопереробним підприємством "Колос", сімома супермаркетами.
Олена ВЛАСОВА, Ірина КОПИСТИНСЬКА, Андрій ЯНОВИЧ, Оксана ЛЮБОКАЗКА
8 
35413
Коментарі