Ексклюзиви
Четвер, 28 червня 2007 07:00

Володимир Кот упав із сьомого поверху й вижив

Автор: фото: Юлія ЛІПІЧ
  Володимир Кот каже, що, коли пролетів два поверхи, двічі попросив: ”Боже, допоможи мені! Боже, допоможи мені!”
Володимир Кот каже, що, коли пролетів два поверхи, двічі попросив: ”Боже, допоможи мені! Боже, допоможи мені!”

42-річний Володимир Кот під вечір 22 червня у місті Червонограді на Львівщині упав з балкона власної квартири на сьомому поверсі. Приземлився на 45-річного Петра Ройка. Обидва потрапили до лікарні.

Володимир лежить у травматологічному відділенні на п"ятому поверсі Червоноградської міської лікарні. У нього забої лівої легені, грудної клітини та відламковий перелом п"яткової кістки. У палаті ще четверо пацієнтів.

Увесь цей час від ліжка чоловіка не відходить 39-річна дружина Світлана. Володимир спить. Дзвонить мобільний телефон. Пацієнт прокидається.

— Так. Зі мною все добре. Кажу: все нормально, — Володимир кладе слухавку.

— Ми із сім"єю збиралися на відпочинок у Карпати, — повільно говорить. — Тепер ясно, що лежатиму в лікарні. Але це щастя від Бога, що я живий залишився. Коли пролетів два поверхи, двічі попросив: "Боже, допоможи мені! Боже, допоможи мені!". У реанімації розповів про це лікареві, а він не повірив. Сказав, щоб я такі байки жінкам розказував.

— Я вірю в чудеса, — продовжує Володимир Михайлович. — Це друге диво у моєму житті. Першим було народження первістка. У нас зі Світланою 13 років дітей не було. А тепер — два сини: 7-річний Михайлик і 4-річний Петрик.

Сім"я Котів мешкає на вулиці Корольова в Червонограді. Вирішили прибудувати до кухні балкон.

Надвечір минулого четверга господар разом зі своїм 31-річним швагром Степаном Галюком робили риштування під нього. Володимир мав зробити розмітку. Перед тим причепив до Степана страховку.

— Я ніби відчував, що щось трапиться, — розповідає Володимир далі. — Обв"язав швагра мотузкою на коротку зчіпку. Він ще запитав, чому я його так страхую, як у Межиріччі між куполами, коли церкву будували.

Володимир уже двадцять років зводить і ремонтує церкви на Львівщині. Навчив цього і Степана. У селі Межиріччя Сокальського району той уперше брав участь у будівництві храму.

На балконі включили дриль. Саме нею й перерізали шнур страховки. Степан на мотузці повис у повітрі над шостим поверхом, а Володимир полетів на землю.

— Коли я висів, то дивився вниз і думав про Володю, — каже Степан.

Стоїмо з ним на балконі, що виходить із кімнати квартири Котів. Степан показує, де планували збудувати ще один.

— Хвилювався, щоб він не переламав хребет, ребра, внутрішні органи, — продовжує Голюк. — Бо всі інші органи лікуються, а як хребет переламаний, то, вважай, каліка на все життя.

Степан босими ногами вперся об стіну квартири сусідки знизу. Та схопила його за ногу і затягнула до кімнати. Він тільки трохи покалічив п"яти. А Володимир упав на щит балкона на першому поверсі. Щит розвалився і Кот придушив собою Петра Ройка. Той знепритомнів. Володимир ані на секунду не втрачав свідомості.

Боже, забив людину, це ж тюрма!

— Упав і почув, що всередині все клекоче. Але в той момент про себе не думав, — згадує він. — Побачив закривавленого чоловіка, у голові промайнула думка: Боже, забив людину, це ж тюрма!

Усе, що сталося, бачили кілька людей. Сусідка з першого поверху Надія викликала "швидку". Мати Світлани Марія Голюк із внуками Михайликом та Петриком саме гуляли в дворі. Жінка не могла зрушити з місця, притулила до себе хлопчиків. "Тато живий, тато живий!" — плакав Михайлик.

Медики зі "швидкої" привели Петра Ройка до тями. Він із мобільного подзвонив додому в село Сілець Сокальського району.

— Тато сказав: "Я сьогодні ночувати не приїду", — розповідає 23-річна донька Ройка Надія. — Нас це занепокоїло. Ми зателефонували родичам, яким тато склив балкон, і вони нам усе пояснили.

Познайомилися Володимир із Петром у реанімації. Але наступного дня Кота перевели до травматологічного відділення, а Ройка — в нейрохірургію. Він отримав сильний удар по голові.

Світлана Кот відвідувала Петра Васильовича. У нього перев"язана голова. Також марлева пов"язка на нозі. Біля ліжка стоїть милиця, на підвіконнику — магнітофон.

— Помирати — то з музикою, — жартує Ройко.

Каже, що тоді на балконі вже закінчили роботу:

— Саме збиралися пиво пити...

Медики дивуються цій історії.

— За всю мою практику з таким випадком стикаюся вперше, — каже завідувач нейрохірургічного відділення Червоноградської міської лікарні Іван Синицький, 60 років. — Кот велике щастя в житті має. Та й Ройко у сорочці вродився.

Зараз ви читаєте новину «Володимир Кот упав із сьомого поверху й вижив». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1385
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода