Минулої неділі в місті Новий Розділ на Львівщині 20-річний дресирувальник Володимир Гербовий із сімферопольського цирку "Європа" прогулювався центром із ведмежам на повідку. Хлопець роздавав афішки вистави, яка мала відбутися в місцевому Палаці культури "Юність".
— Вони з"явилися по обіді, — розповідає жителька Нового Роздолу 47-річна Надія Довгалець. — Ведмежа не дуже велике, йшло на чотирьох лапах. Хлопець вів його на повідку і в наморднику. Ніяких трюків не показували. Мали змарнілий вигляд, може, через спеку.
Біля декоративного озера в центрі міста хлопець запитав у рибалок, чи можна покупати ведмедя у водоймі.
— Ми з дружиною й сином гуляли набережною, — розповідає Василь Паращак, заступник начальника Новороздільського загону Міністерства з надзвичайних ситуацій. — Хлопець і в мене перепитав, чи можна тут купатися. Я відповів, що в озері не купаються, але якщо він хоче, то може залізти у воду.
Гербовий послабив повідок, ведмідь слухняно йшов за ним до води. За ним спостерігало кілька десятків городян. Неподалік біля пам"ятника Шевченку люди співали у караоке.
— Усі забули про те караоке, — додає Надія Довгалець. — У нас же не часто побачиш, як купається ведмідь. Цирк приїжджає раз на рік, більше з мавпами, собаками та котами.
Володимир Гербовий поволі оминув рибалок, роздягнувся та спустився по бетонній плиті.
— Хлопець стояв у воді, черпав воду долонями та поливав тварину, — розповідає Василь Паращак. — Було помітно, що ведмедеві дуже подобається, він фиркав та махав лапами. А потім простягнув лапу до хлопця й ударив по голові та грудях. Той одразу впав у воду.
Двоє хлопців швидко роздягнулися та стрибнули у воду. Один із рибалок вудкою відігнав ведмедя від берега.
— Тварина, напевно, злякалася, сіла біля куща і не рухалася, — додає Василь Паращак. — Коли я спробував підійти до нього, він почав гарчати.
За тілом Гербового хлопці пірнали кілька разів. Нащупали його у мулі за півтора метра від берега. Хлопець був без тями, на грудях кілька подряпин. Паращак одразу почав робити масаж серця та штучне дихання.
— Доки біг до них, з мобільного викликав "швидку", — Паращак показує місце, звідки витягнули тіло. На прим"ятій траві руді плями від крові. Поряд порожні пляшки від вина. — Перший раз вдихнув — хлопець закашлявся, з горла пішла вода. За третім здалося, що дихає сам, але він залишався непритомним. Я робив штучне дихання, доки не приїхала "швидка".
Карета була на місці за 12 хв. Непритомного доправили до міської лікарні. Гербовий був без тями майже добу.
— Наступного дня його перевезли реанімобілем до Львівської обласної лікарні, — розповідає завідувач реанімації Новороздільської лікарні Олег Палиця. — Через кисневе голодування були гіпоксичні ураження мозку. Хлопець кілька хвилин провів під водою. До того ж через тяжке ураження легенів не може дихати сам. Довелося підключити до апарату штучного дихання.
За ведмедем приїхали працівники цирку. Їхній номер телефону Василь Паращак знайшов на афіші. Однак куди його повезуть, не сказали. Наступного дня адміністратор закладу, який представився Іваном, розповів по телефону, що виставу у Новому Роздолі не відміняли.
— Приходьте до нас й усе побачите, — молодий чоловік швидко говорить та вимикає телефон.
Цирк пробув у Новому Роздолі один день. У трупи заплановані виступи в інших містах області. Квитки на вистави коштують 15–30 грн. На афішах, крім номера з ведмедем, анонсують виступи шимпанзе, кішок та собак.
Чотирьох ведмедів довелося застрелити
58-річний Роман Угляр, голова Львівської обласної організації товариства мисливців і рибалок, каже, що ведмідь міг напасти на дресирувальника в Новому Роздолі через незвичні рухи або поведінку господаря.
— Якби ведмідь погано почувався чи йому дошкуляла спека, він напав би на господаря раніше, — розповідає мисливець. — Неадекватну поведінку тварини у воді могли спровокувати рухи хлопця. Може, тварина звикла, що її купають зі шланга чи поливають згори, а тут господар нахиляється та хлюпає водою. Або дресирувальник спробував вивести ведмедя на берег, а той пручався.
У практиці мисливця був випадок, коли циркові ведмеді відмовилися слухатися. Тварин довелося застрелити.
— Це було 12 років тому, — продовжує Роман Угляр. — Мене викликали на бійню, куди привезли тварин. Вони перестали слухатися дресирувальника, не виконували команд. Ми не могли випустити їх: ведмеді не боялися людей і могли наробити біди.
3 
1
Коментарі