понеділок, 21 листопада 2011 00:00

В літературній мові є слово картопля. А по селах — бульба, больба, бараболя, мандибурка

Про особливості мови в галицьких селах розповідає доцент Львівського університету ім. Івана Франка Наталія Глібчук, 43 роки. На філологічному факультеті вона читає курс "Українська діалектологія".

— На Львівщині переплелися етноси й культури. Тут розрізняють чотири говірки.  Найпоширеніша — наддністрянська. Нею говорять Львів і навколишні райони. У селі Зарудки Жовківського району ми зробили цікавий запис бабусі. Вона на сірники говорить "запалки", на півня — "когут". А ще вживає народні назви сузір'їв: Косарі — це Оріон, а Квочка з курятами — Волосожар. Слово "пахтарка" я не могла знайти в жодному словнику діалектної лексики. Виявилося, так польською називали жінок, які продають молочні продукти.

Особливим є діалект гірських районів — Бойківщини. Саме "бойки" походить від слова, що вживають тільки тут — "бойє", що означає "справді" або "до речі". Популярні такі форми, як "ми йдеме", "ми спиме", займенники "тойта", "тойто", "тойте". Карпати — доволі замкнутий регіон, сюди мало проникали сусідні діалекти. Основний вплив мали закарпатська та гуцульська говірки. А через них і вкраплення інших мов — угорської, словацької, румунської.

У Мостиському та Яворівському районах зберігся надсянський говір. Після операції "Вісла" (примусове виселення українців з південно-східних районів Польщі 1947 року, — "ГПУ") він дуже звузив територію функціонування. Тут дуже помітний вплив польської мови. Наприклад, закінчення -ов в орудному відмінку жіночого роду: "руков", "ногов", "хижов". Приголосні тут часто набувають шипилявого відтінку: "шіно" замість "сіно", "жвір", а не "звір". Ну й унікальні лексеми: на Новий рік у селах говорять "нове літо", а щедрувальників називають "наулітниками".

Північні райони — це південно-волинська говірка. Тут простежується вплив поліських регіонів, аж до Київської та Чернігівської областей. Зокрема, характерне ствердіння "р" — "бурак", змінена частка -ся — "стригтисі", приставні приголосні — "горати","воріх".

Чи відчувається вплив російської мови на говірку галичан?

— Звісно. У радянські часи жителів сіл часто відсилали в Сибір, вони служили в армії, їздили на заробітки. Зараз значна частка телевізійного мовлення є російською. Це має значний вплив. Навіть на території Надсяння часто зустрічаємо "сєльодка", "канєшно".

Ви вживаєте діалектизми?

— 2004-го на Різдво я приймала вдома студентів із Краматорська Донецької області. Вони записували у блокнот усі діалектизми, що почули від мене й моєї родини. Записали "канапка", "пляцок", сміялися з форм "буду ходила", "буду робила".

Відмовлятися від діалектів не варто. Вони збагачують мову, доповнюють її синонімами. В літературній мові є слово "картопля". А скільки відповідників зустрінемо по селах? Бульба, больба, бараболя, мандибурка. Звісно, з часом нормативна мова стає все поширенішою. Все залежить від зв'язку території з великими населеними пунктами. Якщо в Мостиському районі говіркою спілкуються переважно старші жителі, то в Турківському навіть діти говорять так само, як їхні дідусі.

Зараз ви читаєте новину «В літературній мові є слово картопля. А по селах — бульба, больба, бараболя, мандибурка». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути