"Прокинулася о пів на сьому ранку, а води вже немає — її лише на півгодини подавали. Сьогодні ні обід приготувати, ні посуд помити не зможу", — розводить руками 32-річна Наталя Бабій із міста Борислав Львівської області.
Наталя іде додому з двома порожніми відрами. Каже, ходила до криниці, що стоїть на приватному подвір"ї. Господарі зачинили хвіртку на замок.
Із батьками, чоловіком та трьома синами дошкільного віку Наталя живе на вул. Коваліва, що у спальному районі міста Борислав, неподалік курорту Трускавець. У родини трикімнатна квартира на третьому поверсі. Щодня жінка прокидається о шостій і за годину-півтори встигає набрати воду у ванну та великі каструлі.
У Бориславі вода найдорожча в області — 3,99 грн за кубометр. Із нею місто має проблеми понад десять років. Відколи тут перестали працювати шахти і потужні підприємства, забракло коштів на підтримання старих мереж протяжністю 225 км і водогону "Рибник–Бухів".
— Половину наших труб прокладали ще на початку 1950-х років. Сьогодні вони вичерпали свій ресурс, — розповідає заступник міського голови Борислава Геннадій Корконішко. — Через витоки втрачаємо понад 80 відсотків води. Щодоби подаємо до 30 тисяч кубометрів на наше місто і сусіднє селище Східниця, а до бориславчан доходить десь три тисячі.
Три роки тому Борислав отримав 6,5 млн грн на реконструкцію системи водопостачання.
— За ці гроші замінили деякі труби, насоси, реконструювали насосну станцію "Рибник", — каже чиновник. — Удалося частково зменшити витрати електроенергії, деякі вулиці міста забезпечили водою майже цілодобово. Нині "Бориславводоканал" не має грошей — його кредиторська заборгованість сягає семи мільйонів гривень. В інвестиційну програму розвитку міста на наступний рік ми заклали мільйон 150 тисяч на заміну аварійних водопровідних мереж вулиць.
Чому склалася критична ситуація в найбільш заселеному мікрорайоні міста?
— Там є кілька потужних витоків, треба замінити 70 метрів труби діаметром 150 міліметрів.
Скільки коштів на це потрібно?
— Ну, розкопати рів, — чиновник загинає пальці, — покласти трубу, заварити її, засипати... Потягне тисяч на 30.
Опозиція в Бориславській міській раді ініціювала створення комісії з вивчення головної проблеми міста. Її очолив Михайло Лазар. Він вважає: влада неефективно використала кошти, виділені 2004 року на реконструкцію водопровідної мережі.
— На сесії міської ради нинішній директор "Водоканалу" Іван Дубков зізнався, що не закінчили ремонтувати жодну зі споруд, за які бралися, — розповідає Михайло Лазар. — Частину робіт по заміні труб виконували приватні фірми. Вони розрили асфальт, поклали поліетиленові труби і не підключили їх. Вода і далі тече по старих.
Більш як 2 млн грн місто витратило на закупівлю міні-гідроелектростанції, що досі не функціонує.
— Думаю, хтось уже поклав на неї око, — каже Лазар. — Так само, як і на 5-тонний насос. Кілька років тому його відправили на ремонт у Бердянськ.
Михайло Лазар запевняє: у ситуації, що склалася, винна безгосподарна влада міста — як попередня, так і нинішня.
— Наш водоканал не має в запасі ані метра труби, — веде далі Михайло Іванович. — Аби усунути витік, ремонтники забивають дерев"яні кілки. Щодоби з деяких тріщин витікає до десяти тисяч кубометрів води.
Депутати вважають, що жителі Борислава доплачують не лише за воду, що витікає з труб, а й за ту, яку з перебором споживає курортне селище Східниця. Останніми роками там з"явилося багато нових пансіонатів.
— Хіба може Східниця споживати лише 145 кубометрів води на добу? — дивується Лазар.
3 
1
Коментарі
1