Ексклюзиви
Понеділок, 09 жовтня 2006 15:19

У Косоні туристів приваблюють термальними джерелами

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Жителька села Лінці Ужгородського району Тетяна Савко з донькою Танею приїжджають у Косонь щороку
Жителька села Лінці Ужгородського району Тетяна Савко з донькою Танею приїжджають у Косонь щороку

Гейзери із гарячою мінеральною водою поблизу села Косонь Берегівського району б'ють із глибини 1200 м. Тут найтепліший на Закарпатті клімат і йдуть активні підземні процеси: пласти рухаються, утворюються гарячі гейзери, вода в яких насичена залізом. На двох із 29 розвіданих термальних свердловин у Береговому та Косоні збудували басейни. Паломники з усієї України прибувають до екзотичних джерел із травня до листопада — доки триває купальний сезон.

За 800 м од Косоні розташована зона відпочинку "Шошто-Термал". Посередині дубового гаю парують два басейни, збоку — дерев'яні будиночки, кафе з рестораном. Територія обнесена огорожею. Поруч — автомобільна стоянка. При вході — каса. За вхід до басейнів дорослі платять 10 гривень, діти до 16 років — 5. Вода тут мутна, жовтавого кольору — від надміру заліза. Солона на смак і тепла, як свіже молоко.

— Ось у цьому температура 38 градусів, — розповідає друзям-ровесникам сивобородий чоловік. Усі четверо занурені у воду до грудей. — А в тому, — показує на басейн на протилежному боці — 33. Тут вода ліпша, — додає.

Із басейну виходять жінка з дівчинкою.

— Ідемо трохи погрітися, — усміхається до мене 37-річна Тетяна Савко з села Лінці Ужгородського району, тримаючи за руку Таню. — Ми приїжджаємо сюди вже сьомий рік, відколи мала народилася, — ніжно дивиться на дитину. — Коли Тані минуло чотири місяці, захворіла на запалення легенів, а через два дні впала у мозкову кому. Що лікарі не робили — нічим зарадити не могли, — згадує. — Порекомендували нам поїхати з дитиною на термальні басейни. Я її ще в повзунках у гарячому басейні купала. Вірите — досі не мала ні бронхіту, ні кашлю, ні нежитю, — забобонно тричі спльовує. — У нас із чоловіком, слава Богу, жодна кісточка не болить. Як якась хвороба, відразу їдемо у Косонь. Я вам пораджу дещо, — нахиляється до вуха і шепоче: — Найкраще купатися після п'ятої вечора. Така благодать!

Найкраще купатися після п'ятої вечора. Така благодать!

— Лише десята ранку — а скільки людей, — заступник директора бази відпочинку 40-річний Василь Сільваші зустрічає мене біля басейнів.

Сідаємо за столиком, замовляємо каву. Характерною російсько-угорською Василь починає:

— Іще 1989 року в Одесі, в Інституті курортології та медичної реабілітації, дали бальнеологічну оцінку мінеральним водам тодішнього санаторію "Косино". У басейни воду закачують зі свердловини 16Т, — Василь неквапно гортає папери з результатами дослідів. — За складом її відносять до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. Ми рекомендуємо термальні джерела тим, хто має проблеми зі серцево-судинною системою, центральною і периферичною нервовою системою, відчуває біль у хребті, кістках, при захворюваннях шкіри. Вода у Косоні унікальна за складом не лише в Україні, а й у Європі. За хімічними властивостями схожа на воду всесвітньо відомого санаторію "Гайдусобосло" в Угорщині. Зачекайте, зараз принесу карту району, — піднімається зі стільця.

Через кілька хвилин повертається з буклетом.

— На Берегівщині чимало свердловин із термальною водою, — показує на карті точки, де виявили цілющі джерела. — Але тільки дві з них розвинені. Власники "Шошто-Термал" планують наступного року добудувати ще шість басейнів. Купатися можна буде навіть узимку.

Цікавлюся, скільки зараз коштує проживання на базі.

— За добу — 50 гривень з людини, — каже Василь Сільваші. — Сюди входить і вартість купання. Але я вам скажу, — чоловік піднімає вказівний палець догори, — сеанс купання має тривати 30–40 хвилин. І так — хоч шість разів. Якщо приїдете три-чотири рази у Косонь — болю в суглобах та кістках не відчуватимете цілий рік.

На Берегівщині немає коштів для розвитку інфраструктури навколо термальних джерел. За словами голови Берегівської райдержадміністрації Василя Шепи, 50 років, уже тривають переговори з угорським інвестором, який готовий вкладати гроші в розвиток туризму на Закарпатті. Якщо домовляться, земельну ділянку площею 4,6 га, на якій розташована свердловина з гарячою водою, виставлять на аукціон.

Лікувальні властивості джерел іще не досліджені

Медики погоджуються, що гарячі джерела позитивно впливають на людський організм. Але виявити лікувальні властивості можна лише після комплексних досліджень.
— Вода зі свердловини 16Т витікає з температурою 60–70 градусів, — розповідає головний лікар Берегівської центральної районної лікарні Валерій Ярило, 50 років. — Та поки добігає до косонських басейнів, охолоджується до 38–40 градусів. Чимало людей, котрі відпочивають у Косоні, кажуть, що відчули полегшення. Але як лікар зазначу, що досі жоден науковий інститут ґрунтовно не досліджував термальних джерел. Існує лише висновок 1989 року. Але надворі вже 2006-й! Доки за справу не візьмуться фахівці, офіційно говорити про лікувальні властивості термальних вод Берегівщини передчасно.

Зараз ви читаєте новину «У Косоні туристів приваблюють термальними джерелами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2264
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода