Учорашній антагоніст Кремля Юлія Тимошенко переходить у ранг головного фаворита Росії. Після п"яти років конфронтації Київ і Москву чекають нові часи, пише впливовий український журнал "Кореспондент".
Вона повернулася до Кремля. Вона — це Україна. Уперше недавній ворог Кремля стає фаворитом російської політичної еліти. 19 листопада в Ялті грізний глава російського уряду Володимир Путін випромінював світло біля своєї симпатичної української колеги. Російський та український прем"єри усміхались одне одному і демонстрували повну гармонію особистих відносин.
Путін нагородив Кабмін Тимошенко званням "найбільш комфортного для Росії уряду" за час його роботи, а український прем"єр віддячила йому схвальним хихиканням у відповідь на недипломатичний жарт колеги на адресу українського і грузинського президентів — Віктора Ющенка і Михаїла Саакашвілі. Зближення Києва і Москви відбулося під улюлюкання опозиції і жорстку критику формальних партнерів Тимошенко по коаліції. Перші звинуватили її в здачі "Газпрому" економічних інтересів України. Другі — образилися на фривольність прем"єра в спілкуванні з російським колегою. І тих і інших тепер дратує новий курс Кабінету Міністрів.
У Москві визнають, що вже втомилися від політичної непередбачуваності Києва. Україна за п"ять років перетворилася в очах росіян на опудало демократії. Постійні бійки в парламенті. Відсутність будь-яких реформ. Газові сюрпризи. Коловорот виборів. Піар як підміна зовнішньої і внутрішньої державної політики.
Проте російські політики стверджують, що економічно і політично пов"язані з Україною назавжди.
Вибір зроблено?
Одне з питань, що сьогодні викликає живу дискусію в Росії, — чи варто знову вплутуватися в українські вибори? Після проведених опитувань зрозуміло — росіяни хочуть впливати на вибір українців. Для цього буде використано різні інструменти: армію політтехнологів, журналістів і політиків. Мета виправдовує засоби.
Те, що естафетна паличка підтримки Москви переходить від Януковича до Тимошенко, помітили російські аналітики.
— У Кремлі зрозуміли, що Янукович не є другом Росії, захисником прав російськомовного населення, — говорить віце-президент російського Інституту національної стратегії Віктор Мілітарьов.
При цьому Євген Мінченко, генеральний директор Міжнародного інституту політичної експертизи в Москві, вважає, що інтерпретувати такий дружній тон Путіна відносно Тимошенко як безумовну підтримку Кремля було б великим спрощенням. Насправді Кремль більше не робитиме ставку на одного кандидата, зазначає він.
Дружба вимагає жертв
Ялтинська зустріч Тимошенко і Путіна поставила крапку в затяжному українсько-російському газовому конфлікті. Новий контракт підписаний на 10 років наперед. І якою буде ціна такої дружби народів, незрозуміло навіть Леоніду Кучмі.
— Ми не знаємо деталей усіх переговорних процесів Юлії Володимирівни з Володимиром Володимировичем, — каже він. — І що стоїть за газовою угодою, і що стоїть за останньою зустріччю в Ялті? Більше економіки чи політики?
Результат переговорів відомий. Росія погоджується не штрафувати Україну за недобір 12 млрд куб. м газу. Тобто прощає $7,9 млрд штрафних санкцій. Щоправда, тільки на словах.
Україна знову стає захоплюючим сюжетом
— Це — найбільш неприємний факт, який і далі залишає Україну під сокирою "Газпрому", — попереджає Андрій Парубій, нардеп від НУ — НС. — Вона може в будь-який момент опуститися на економіку України.
— У Кремля в Україні є стратегічні інтереси, — каже президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв. — Україна стає заручником формальних і неформальних домовленостей із Москвою, про які ми навіть не здогадуємося, але які доведеться виконувати. Наприклад, можливий російський кредит "Нафтогазу" під заставу газотранспортної системи.
Водночас аналітики зауважують, що свої газові переговори з Кремлем майстер піару Тимошенко інтерпретує потім в Україні по-своєму — не як зближення з лідерами сусідньої держави, а як свою політичну перемогу в забезпеченні батьківщини необхідним їй паливом.
Москва словам не вірить
Україна для Росії стала поганим підручником демократії.
— Я з сумом дивлюся на своїх друзів в Україні, які не можуть нормально працювати через те, що Рада перетворилася на цирк, — констатує Геннадій Зюганов, глава Комуністичної партії Російської Федерації.
З України в зовнішній світ, насамперед у Росію, лунають лише стогін і заклики повалити одну злочинну владу, щоб встановити іншу, не менш злочинну. Зачароване коло. П"ятирічка політичних дискусій ні про що.
— Україна, як визнають багато експертів, пережила кризу гірше, ніж усі інші країни Європи, — наголошує Дмитро Кисельов, колишній ведучий політичного ток-шоу на ICTV, а тепер — російського телеканала "Вести". — Падіння промисловості — 25 відсотків. Колосальне! Чомусь це не обговорюється. Це не в порядку денному. Судова система — вона ж випалена вщент. Не обговорюються демографічні проблеми, проблеми освіти, охорони здоров"я, материнства. Я телефоную своїм друзям до України, питаю, які новини? У відповідь: "Ну, задовбали!".
— В якийсь момент була втома від України, — говорить Михайло Фішман, головний редактор журналу "Ньюзвік". — Зараз ця втома минула. Україна знову стає захоплюючим сюжетом. У мене теж складається враження, що Кремль робить ставку на Тимошенко, а не на Януковича.
За матеріалами журналу "Кореспондент", 27.11.2009
2 
1
Коментарі