Ексклюзиви
Четвер, 02 квітня 2009 18:18

Роман Омельчук щомісяця отримує понад 15 тисяч гривень

Автор: фото: Віктор ГОМОЛЬ
  Колишній депутат Верховної Ради України Роман Омельчук насипає у тачку  пісок біля свого будинку у місті Рівному. Щоб зекономити на майстрах, кластиме бруківку від гаражу до воріт самотужки
Колишній депутат Верховної Ради України Роман Омельчук насипає у тачку пісок біля свого будинку у місті Рівному. Щоб зекономити на майстрах, кластиме бруківку від гаражу до воріт самотужки

Із 1 квітня соціальні виплати пенсіонерам збільшили на 7,5 грн. Так уряд хоче покращити купівельну спроможність літніх громадян. "ГПУ" розмовляла з людьми, які отримують великі пенсії.

Колишній депутат Верховної Ради 66-річний рівнянин Роман Омельчук отримує щомісяця 15,9 тис. грн. Живе разом із дружиною Марією, 46 років, та найменшим 16-річним сином Юстином у кам"яниці на 120 кв. м. Вона у престижному районі Рівного — "царському селі".

— За кордони не їжджу, делікатесів усіляких не купую. У мене ж четверо дітей. Допомагаю їм, а що залишається, то витрачаю на прожиття та книги, — каже Роман Юстинович. — Двоє старших доньок — Леся та менша Яна мешкають у столиці. Залишив їм свою депутатську 4-кімнатну квартиру на Харківському масиві. Вони науковці й заробляють мало — півтори тисячі гривень. А 23-річна Неоніла ще студентка.

— Заощаджень не маю. Є копійка, то йде на завершення будівництва. Треба ще огорожу зробити, подвір"я упорядкувати. Вліті порахував: щоб викласти бруківку, за роботу потрібно заплатити майже п"ять тисяч гривень. Вирішив зекономити й сам зробив. Я за освітою інженер.

Хвалиться садом і пригощає яблуками. Картоплю та іншу городину з ринку Омельчуки не купують. Вирощують самі. Торік купили нову "Шкоду Октавію". Вихідними подорожують Україною.

77-річний тернополянин Андрій Зарудний був депутатом Верховної Ради у 1994–1998 роках. Скільки отримує пенсії, казати не хоче.

— 80 відсотків від окладу теперішніх народних обранців, усе законно, — каже. — Грішив би, якби казав, що мало отримую. Живу нормальним життям вільної людини. Спонсорую видання патріотичних книжок, спілкуюся з людьми. Поїхати кудись за кордон здоров"я не дозволяє. Та й роки не ті, щоб подорожувати. Продукти купую на базарі. Двоюрідна сестра приходить, готує. Я бачив голод 1947-го, нині нема на що нарікати. Можу відмовити собі у будь-чому, тільки не в читанні. Хоч якою була б дорога книжка — неважливо. На ліки багато трачу. Минулого року після грипу мав ускладнення на нирки, операцію робили.

Щомісяця 25-го числа 64-річний лучанин Юрій Ковальчук справляє "іменини генеральської пенсії". Полковник у відставці, отримавши пенсію, традиційно пригощає друзів та однополчан у міському кафе "Сніжинка". Гуляють з обіду до смеркання, за все платить "іменинник".

— Із пенсією сім тисяч гривень можу дозволити раз на місяць "разврат по-шукшинськи", як у фільмі "Калина красная", — сміється пенсіонер. — Кому з товаришів треба — зичу гроші. Вони отримують по 700–900 гривень пенсії.

Юрій Ковальчук понад 40 років прослужив у ракетних військах. Побував у Єгипті, Афганістані та Кубі. Дослужився до полковника, хоча обіймав генеральські посади. Високу пенсію отримує за вислугу, бойові заслуги та інвалідність.

Сумно, але жити по-справжньому почав лише на пенсії

— Сумно, але жити по-справжньому почав лише на пенсії. Купив потриману іномарку, дачу під Луцьком і будую хату синам, — каже полковник.

Дружина Ковальчука покинула його за рік до пенсії і виїхала до США із віруючими-баптистами. Юрій Миколайович розподіляє гроші між двома дорослими синами, які разом заробляють менше батькової пенсії. Що зостається — кладе на депозит. Двічі на тиждень із однополчанами ходить до лазні.

— У молодості захоплювався полюванням. Думаю, знову їздити на охоту,  купив новий карабін — дорогий, за 17 тисяч гривень, — каже Юрій Миколайович.

Відставний полковник очолює власний благодійний фонд. Щомісяця купує нужденним пенсіонерам харчі та одяг.

61-річний міліціонер Михайло Лакатош із райцентру Перечин Закарпаття вийшов на пенсію у званні полковника. Отримує більше 6 тис. грн.

Лакатош живе у 2-поверховому будинку з дружиною Маргаритою. Вона працювала начальником Пенсійного фонду в Перечинському районі. Отримує 2 тис. грн. пенсії.

— Багато пішло на облаштування дому, 6 років тому його купили. Добудували вхід, зробили ремонт. Квартиру залишили сину. Влітку перекриватимемо дах черепицею. Поряд маємо ставок, тож і риба своя. На 25 сотках вирощуємо всяку городину. Тримаємо курок, качок, цесарок. Птиця — своя, яйця — також. Купуємо свинину, яловичину, хліб, масло. У холодильнику завжди є ковбаси, ікра, печінка тріски, різні морепродукти. Але ці делікатеси більше для гостей. Мені смакує квасолевий суп із капустою, який готує дружина, — сміється Лакатош.

Каже, за ціле життя жодного разу не був у санаторії, лише раз молодим — на морі.

Іде на місцевий ринок і купує чоловічу туалетну воду фірми "Оріфлейм" за 180 грн.

— Сьогодні гарна погода, сонце, відчувається, що весна прийшла, то вирішив зробити собі подарунок для настрою, — дає понюхати парфум. Запитує, чи приємний аромат.

70-річний Володимир Мильников — полковник у відставці, член Івано-Франківської міської Спілки ветеранів Афганістану.

— У мене пенсія 3,5 тисячі гривень. То так на перший погляд виглядає, що багато, а насправді не відчутно. Моя дружина, вчитель початкових класів, має 700 гривень. На такі гроші взагалі далеко не розженешся, тому живемо і помагаємо дітям із моєї получки. Маю онуку — Юлю, торік на менеджера по туризму закінчила у Франківську. Навчання було платне, ну, то ми з бабушкою і помагали. Для себе грошей нібито стає, бо нічого особливого не треба. Живемо у 3-кімнатній квартирі, маю пільги як учасник бойових дій — сплачую 25 відсотків за комунпослуги. Щоправда, останнім часом здоров"я стало підводити, а ліки дорогі.

Марії Коців вистачило б дві тисячі гривень

Львів"янка 58-річна Марія Коців отримує 602 грн пенсії. Жінка 35 років пропрацювала медсестрою у Львівській міській лікарні.

— Усі гроші йдуть на оплату комунальних послуг та харчі, — розповідає пенсіонерка. — Добре, що син допомагає, а то не знаю, як би виживала.

Марія Михайлівна живе сама в однокімнатній квартирі. У помешканні встановлено автономне опалення, лічильники на воду, газ та електроенергію.

— Узимку платила за комунальні послуги 250 гривень, тепер на сто менше. Економлю на всьому. Опалення вмикаю лише тоді, коли на вулиці сильні морози. Крани син поремонтував, щоб вода не текла, а світло у мене без потреби ніколи не горить.

Продукти жінка купує на базарі. Каже, там дешевше. У супермаркети ходить лише під час знижок та акцій. На харчі в місяць витрачає до 300 грн.

— Основна моя їжа — це крупи та олія. З м"яса купую двічі на місяць курятину. На побутову хімію витрачаю до 50 гривень на місяць, у мене тільки найнеобхідніше — порошок, шампунь, мило, зубна паста та засіб для миття посуду. А решту мию та чищу народними способами.

Пенсіонерка заощаджує на проїзді. Їздить лише у трамваях і тролейбусах — у громадському транспорті пенсіонерів возять безкоштовно. Одяг купує нечасто. Якщо є змога, то у стокових магазинах, куди привозять одяг із Європи за зниженими цінами, та на розпродажах.

— Лікуватися тепер дорого, в аптеку заходжу рідко. Я гіпертонік, тому купую препарати для пониження тиску, проте лише тоді, коли приступи.

Марія Коців мріє отримувати хоча б 2 тис. грн щомісяця. Каже, з такою пенсією змогла б допомагати дітям та внукам.

Оксана ЛЕВИЦЬКА

Зараз ви читаєте новину «Роман Омельчук щомісяця отримує понад 15 тисяч гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2662
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода