— Із 10.00 до 17.00 щогодини дзвонять. Сиджу на роботі, а воно все дзелень і дзелень. І вимкнути телефон годі, бо ж і по роботі, і друзі дзвонять, — розказує 23-річна Ольга. Працює в банку в центрі Львова.
Три тижні тому вона видрукувала на принтері 20 оголошень про те, що шукає однокімнатну квартиру. Вказала номер свого мобільного телефону. Листи з повідомленнями розклеїла на вхідних дверях під'їздів будинків і на стовпах уздовж вул. Зеленої.
— За два дні мені подзвонили з міськради. Повідомили, що я порушила благоустрій міста і мушу заплатити штраф 51 гривню, — розповідає Ольга. — Я проігнорувала. Подумала, що півсотні — то забагато. Так тепер мені жити не дають, набридають дзвінками. Нічого не кажуть, піднімаю слухавку — кілька секунд тиша і вибиває.
— Жінці телефонує голосовий інформатор. У його базу комунальники вносять номери телефонів, вказані в оголошеннях, що висять на стовпах. Автомат дзвонить порушникам п'ять-шість разів на день. Так впливаємо на людину, змушуємо піти і зняти оголошення, а потім заплатити штраф, — каже Інна Свистун, 36 років, директор Львівського комунального підприємства адміністративно-технічного управління. — Ще два роки тому створили в місті понад 200 інформаційних стендів. Працівники комунальних підприємств здирають із них застарілу інформацію, приклеюють нову на видному місці. Ці стенди розміщені в наймасовіших місцях, по 40 у кожному районі Львова: на зупинках, біля пішохідних переходів, великих магазинів. Але люди й далі смітять де їм заманеться.
3 
1
Коментарі
1