Ексклюзиви
Четвер, 27 січня 2011 17:58

"Раніше тут щодня довгі черги стояли"

Автор: фото: Павло ПАЛАМАРЧУК
  В обідню пору у п’ятницю, 21 січня, у читальному залі наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка читали книги троє студентів
В обідню пору у п’ятницю, 21 січня, у читальному залі наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка читали книги троє студентів

Цього року у Львівському національному університеті ім. Франка відзначають 350-річчя заснування закладу. "ГПУ" дослідила, як за останні кількадесят років змінилися його студенти.

У п'ятницю, 21 січня, о 12.20 у просторій читальній залі наукової бібліотеки університету на вул. Драгоманова, 5 сидять троє студентів — дівчата і хлопець. Готуються до іспитів.

— Зараз у студентів сесія, мали б масово сидіти за книжками. Але до бібліотеки приходить кілька людей. Коли період лекцій, семінарів, може бути десь 600 студентів на день. Переважно приходять економісти, історики, фізики і філологи, — розповідає завідувач відділу наукової літератури 56-річна Лідія Яхвак. Працює тут 25 років. — Раніше тут щодня кілька тисяч людей було, довгі черги стояли. Наші працівники не встигали книжки видавати, бо ж студенти не тільки за навчальною літературою приходили. Хотіли щось і художнє почитати, і періодику — для саморозвитку. Та й чемніші були. Тепер часто різкі у спілкуванні, прийдуть — і ультиматумом вимагають потрібної книжки.

— Студенти рідше ходять сюди, бо мають інтернет, — додає директор наукової бібліотеки Василь Кметь, 35 років. — Усю потрібну літературу можуть знайти на нашому сайті або в мережевій системі університету. Ми завантажили туди дуже багато книг, журналів. В університеті навчаються близько 30 тисяч студентів. А на сайті бібліотеки зареєстровано більше 70 тисяч читачів.

Під стінами головного корпусу університету людно. Студенти стоячи їдять хот-доги, курять. У коридорі за порядком наглядає охоронець Петро, 49 років.

— Та всі студенти батяри, — всміхається. — Ну такий у них якраз період у житті, щоби бісики пускати. Та значних капостей вони не роблять. За п'ять років моєї роботи тут жодного такого вчинку не зафіксував. Принаймні в стінах університету вони поводяться пристойно. А про їхнє життя за межами навчального закладу не знаю. Охоронці, які тут давно працюють, кажуть, що й колись дисципліна була висока. Університетська молодь — то не бурсаки. Тут навіть стіни розуму вчать.

Гардеробниця 56-річна Ольга Домирецька тримає оберемки болоньєвих курток, дублянок, по черзі видає їх студентам.

— За останні роки студенти стали більш виховані й акуратні. Навіть хлопці. Оті вішачки на куртках, пальтах у всіх пришиті. Одяг зазвичай не дорогий носять і не вульгарний. Боже упаси! Всі одіваються так, щоб комфортно було і недорого. Своїх грошей іще ж не заробляють достатньо. Колись теж так було. Правда, тепер верхній одяг став більш яскравий. Куртки можуть бути жовті, оранжеві, зелені. Колись усі одягалися у сірих, коричневих і чорних тонах.

Прибиральниця 38-річна Галина щойно закінчила мити коридори. Зайшла на кілька хвилин у гардероб побалакати з колегами.

— Знаєте, за останні роки студенти почали смітити менше. Я тут уже 15 років прибираю, тож маю з чим порівнювати. Колись хлопці курили прямо на поверхах. Кидали окурки на підлогу і по них ходили. Тепер ректор заборонив узагалі в університеті курити. Урни всюди поставили. То тепер і жуйки від перил не треба віддирати — все в смітники кидають. Жаль тільки, що дівчат багато тепер курить. На лавочках біля пам'ятника Франку посідають і файкочуть. Колись би стидалися, ховалися б із тими сигаретами за будинки.

Доцент кафедри української мови філологічного факультету Ніна Захлюпана, 65 років, перевіряє контрольні роботи. Стіл захаращений паперами.

— Уявляєте, навіть нема кому "трійку" поставити, — жартує. — У всіх "п'ятірки" і "четвірки". Розумні студенти у нас. За всі 38 років викладацької діяльності в мене не було проблем із відвідуванням, — говорить Ніна Михайлівна. — Чотири роки тому запровадили Болонську систему, то це ще більше стало стимулювати до навчання. Адже кожної пари можна отримати оцінку, а потім легше буде скласти сесію. Звісно, є й прогульники. Але й життя зараз стало інше. Колись для студентів основним завданням було здобути освіту. Тепер їм потрібно ще й вижити. Багаті батьки не в кожного є.

2

СТІЛЬКИ факультетів було в Єзуїтській колегії на початку її існування у ХVI–ХVII ст. — філософський і теологічний. На останньому навчався Богдан Хмельницький. Факультетами керували декани й сеньйори — найстарші за віком і стажем професори. Статус університету надав колегії 20 січня 1661 року король Ян ІІ Казимир. У закладі мали право присуджувати вчені ступені бакалавра, ліценціата, магістра і доктора.

Сьогодні у вузі 18 факультетів.

Що змінилося в університеті за останні 40 років

1970 — ботанічний сад університету набув статусу наукової установи.

1976 — університет налічує 13 факультетів. Запрацював підготовчий факультет для іноземців.

1985 — книжковий фонд наукової бібліотеки налічує понад 2,7 млн одиниць.

1990 — вуз очолив професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук. Керує ним досі.

1991 — першим в Україні запустив тестові випробування при вступі.

1992 — відкрили факультети міжнародних відносин, філософський.

1997 — з'явився факультет доуніверситетської підготовки та Правничий козледж при університеті.

1999 — 11 жовтня університету наданий статус "національний".

2000 — відкрили факультет культури і мистецтв зі спеціальностями "акторського мистецтва", "театрознавства", "бібліотекознавства". Сьогодні тут навчають також режисури, музики, хореографії.

2010 — у головному корпусі встановили систему, що дозволяє студентам у візках самостійно пересуватися поверхами.

Зараз ви читаєте новину «"Раніше тут щодня довгі черги стояли"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 926
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода