У ці дні ми святкуємо одне з головних державних свят — День Незалежності України. Дуже хотілося б, щоб це воно стало не просто одним із головних офіційних свят, а й справді народним. Як, наприклад, 4 липня у США. Щоб так і було, потрібно згадати, що свято державної Незалежності — це не просто нагода порадіти додатковому вихідному. Скоріше, це гарний привід поміркувати над важливими темами, що стосуються кожної людини в Україні, кожної української сім'ї. Цікаво, що б з усіма нами сьогодні було, якби наша країна не виборола незалежність 22 роки тому? Так-так, саме виборола, оскільки той факт, що ми отримали державний статус абсолютно мирно, зовсім не означає, що на вівтар здобуття незалежності українським народом не було покладено багатьох жертв. Достатньо згадати поневіряння багатьох поколінь наших предків, починаючи з часів занепаду Київської Русі під нищівними ударами східних орд.
Ми вистояли, навіть за руїни, бездержавності та занепаду ми змогли зберегти ті головні цінності, що лежать в основі нашої унікальної ідентичності, культурної єдності, а врешті — Незалежності. Сьогодні важливо зберегти ці фундаментальні речі, на яких тримається наша державність. На щастя, це добре розуміє нинішня українська влада, чинний глава держави Віктор Янукович. Не секрет, що однією з головних підвалин нашої незалежності є глибоке християнське коріння нашого народу.
Як сказав президент України у своєму виступі під час церемонії відкриття виставки "Велике і Величне" з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі: "Прийняття християнства мало вирішальне історичне та цивілізаційне значення для розвитку культури й державності України, стало тим фундаментом, на якому сформувались наші духовні цінності". Глава держави також наголосив на важливості місії церкви, "коли відчувається гостра потреба людей у надійних моральних і світоглядних орієнтирах".
А на урочистій академії з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі президент зазначив: "Осягаючи динамічний шлях історії, ми бачимо велич історії, культури, понад тисячолітній поступ України, прагнення до інтелектуального та духовного збагачення, взаємної оборони від лихолітніх вторгнень, що посягали на нашу свободу та християнські цінності. Прийняття християнства як державної релігії було доленосним історичним актом, який вивів Київську Русь на новий цивілізаційний рівень, визначив її місце у колі християнських держав, дав могутній поштовх для розвитку нової якості та змісту культури, політичних і громадських інститутів. В історії багатьох народів був свій просвітитель з апостольською місією. Для всіх православних таким провідником виявився Великий рівно-апостольний князь Володимир. Як мудрий політик, він прагнув утвердити Київську Русь рівноправною державою серед своїх сусідів".
Отже, нинішня влада бачить себе наступницею таких величних історичних постатей, як Володимир-хреститель. А це дуже добре для країни і для її незалежності. Адже маючи такі орієнтири, влада здатна багато чого доброго зробити для свого народу, для своєї держави.
1 
1
Коментарі