Минулого четверга в Івано-Франківську поховали письменника Ярослава Дорошенка. Редактор письменницького часопису "Перевал" пішов із життя на 76-му році.

— Останнім часом чоловік скаржився на серцевий біль. За день до смерті Славко ще працював у "Перевалі", редагував матеріали нового номера, — каже дружина покійного Анна, 55 років.

Народився Ярослав Дорошенко в селі Тязев Тисменицького району. Батько-хлібороб виховав сина патріотом, тому після закінчення місцевої семирічки Ярослава заарештували за націоналізм і засудили на 25 років. Із Воркути Дорошенко повернувся восени 1955-го, заочно закінчив історико-філологічний факультет Івано-Франківського педінституту. Із 1968 року працював у редакціях обласних газет, із 1990-го очолював обласну письменницьку організацію. Писав сонети, видав збірки поезій: "Зоряниця", "Живучість", "Жага", "Весла часу", "Сонце у сльозині". Чимало його віршів покладено на музику.

Дорошенко жив на тихій вулиці Сніжній на околиці Івано-Франківська, щовесни порався в невеликому саду.

— У Спілці письменників Дорошенка називали "Гетьманом", — згадує поетеса Ольга Бабій. — Ярослав мав чудовий голос, любив пісень співати. Бувало, затягне — годинами слухали.

×