Коли в селі Вікторівка Козівського району на Тернопільщині розвалився колгосп, людям роздали 136 паїв по 2,3–3 га кожен. Земля не лежить перелогами. Селяни віддали паї в оренду місцевому фермерському господарству "Вікторія-92". Тут вирощують пшеницю, ріпак, ячмінь і кукурудзу.
— Здавати в оренду вигідно. За пай щороку дають 7 центнерів пшениці. Нехай один забирає податкова, але 6 іде на руки, — тішиться війт Ярослав Масира, 60 років. — Люди оплатою дуже задоволені. Мають і що птиці дати, і муку з чого молотити, і на продаж.
— Ми орендуємо землю у семи населених пунктах Козівського району. Загалом це понад 3 тисячі гектарів. Плату, звісно, будемо підвищувати, коли договори оренди закінчаться і будемо їх переукладати, — розповідає директор "Вікторії-92" Петро Пеляк, 59 років.
50-річна Лідія Балабат, голова Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненщини, має 2 га землі. Свій пай кілька років здає в оренду місцевому товариству "Колос-Інвест". Це господарство вирощує зернові та цукровий буряк.
— Цієї осені вже отримала 680 кілограмів зерна. Обіцяли ще додати 50 кілограмів цукру, — говорить Лідія Михайлівна. — Торік після збору врожаю мені дали тонну зерна. Керівника "Колос-Інвесту" знаємо давно, завжди платив добре і вчасно.
Товариство орендує у 760 селян 2300 га. Іще 2200 га обробляє на території Білашівської сільради та Мізоцької селищної ради.
— Співпраця вигідна і їм, і мені. Люди самі не можуть обробити стільки землі. У когось поле рівне, а в декого і косогори на пай прийшлися. Тут без хорошої техніки не обійтися, — пояснює директор "Колос-Інвесту" Василь Більчук.
Марія Семенюк, 51 рік, із села Джурів Снятинського району Івано-Франківщини здає в оренду пай місцевому фермеру Богданові Тимофійчуку:
Юрек безкоштовно оре селянам городи
— Колись ми здавали землю іншим орендарям. То стільки клопоту було. Ті хіба обіцяли багато. А давали мішок збіжжя, та й того, було, не допросишся. А в Тимофійчука все як у швейцарському банку: прийшов, узяв і тішишся. Буває, ще й привезе, якщо по дорозі є кілька заказів. Пропонував нам і олією брати, і грошима. Але зерно таки ходове. Ячменю та пшениці дає по 100–120 кіло за 50 сотих паю. Хто згоджується на олію — бере 10–15 літрів.
— Орендую тут 180 гектарів, — розказує Тимофійчук. — Вирощую ячмінь, пшеницю, сою, ріпак, кукурудзу, горох, гірчицю, вику, соняшник. Маю ще землі на Кіровоградщині — кілька тисяч гектарів. Там люди хочуть оплату грішми.
15 га селянських паїв у селі Крупське Миколаївського району Львівської області орендує поляк Юрек Мацкевич, 57 років. Вирощує помідори, огірки, капусту, цибулю, моркву. З 1 га збирає близько 100 т городини.
— У цьому році за 90 арів орендованої землі платив людям по 400 гривень. Також даю їм по ящику-два овочів. Дивлюся, що добре вродило. Найбільше помідорів вирощую — на 4 гектарах, — розповідає Мацкевич.
Юрек безкоштовно оре селянам городи. Каже, хотів би купити орендовані землі.
— Шкода, що в Україні на продаж землі накладено мораторій. Я би хотів придбати землі, на яких працюю. Уже їх добре вичистив, обробив. Але мені відомо, що не всі господарі згодні продавати свої паї. Хоча тепер ситуація стабілізувалася: селяни продовжують договори на оренду. Раніше траплялося, що я землі доглянув, а власники через два-три роки їх собі забирали.
2 
1
Коментарі