Нелегальний бізнес під польським консульством

 

Тільки-но виходиш на зупинці перед консульством Польщі в Луцьку, до тебе відразу звертаються жіночки років тридцяти:

— Треба заповнити анкету? Бланки в мене є. Сім гривень за оформлення.

Із цим запитанням "бізнесмени" чіпляються навіть до прихожан найближчої церкви й туристів. Охочих платити чекає ціла низка послуг, що не фігурують у жодних офіційних прейскурантах.

Підходить високий молодик у дублянці. Кивнувши моїй добродійці, звертається до мене:

— Семь гривен за анкету — недорого. Если сами оформите документы неправильно, их вам вернут.

Спочатку говорить тихо. Потім голосніше. Зрештою робить останню  пропозицію:

— Хотите, будете в очереди стоять. А нет — проведем без очереди.

— І скільки це коштує?

— Шестьдесят гривен, — випалює блискавично. — Заплатите, когда выйдете из консульства.

Дев"ята година ранку. У черзі до консульства стоять чоловік сто. Всередину пускають по десять осіб. Серед них ділки й шукають "клієнтів".

— А як ви мене проведете через стільки людей?

— У нас свій секрет, — усміхається жіночка.

Було, ночували тут

— Я вас с другой стороны проведу, — настирливо пояснює молодик.

Погоджуюся. Олена, так звати помічницю, під руку веде мене у ворота сусіднього будинку за консульством. Заходимо в маленьке низеньке приміщення. На кам"яній бруківці, припорошеній снігом, за столами працюють дівчата — оформлюють папери "клієнтів". Переді мною стоїть поважний чоловік. Олена пояснює: у консульстві треба бігати, шукати ручку, клей, стіл. Тут усе зроблять за вас. Даю сім гривень і виходжу.

Перепитую, чи можливо минути чергу. Олена запевняє, що краще "заплатити і забути". Я все ж іду в чергу. За мною стає жінка. Високий молодик з"являється знову.

— Ну как, идем?

— Не знаю, треба подумати.

— Та що тут думати! — вигукує українською. — Вас усі пропустять — що міліція, що поляки.

Я мовчу.

— Ну, как хотите, — кидає він і відходить.

Жінки переді мною розповідають: трапляється, черга не пропускає хитрунів. Доходило й до бійок. Білявка Алла, 33 роки, каже, що ніколи не платила "пісатєлям":

— Було, ночували тут. Тільки туалети треба десь по барах шукати.

Кажуть, навесні, коли українці збираються до Польщі на заробітки, у черзі по візу треба простояти три дні.

— Тридцять гривень, — зненацька пропонує новий добродійник.

— Казали ж шістдесят?!

— Є варіант поставити вас ближче до входу, — пояснює. — Міліція й охорона не чіпатимуть.

Консульство до "бізнесу" не причетне

Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Войцех Галонзка, 58 років, каже, що його відомство не відповідає за те, що діється за стінами консульства.
— Про тіньові схеми у виробленні віз треба питати місцеву міліцію, — каже генконсул. — Ми організовуємо обслуговування тільки на території консульства.
Довгі черги під консульством пан Галонзка пояснює великою кількістю бажаючих отримати візу. Щодня консульство видає від 700 до 1300 віз.

×