"Під час передвиборної кампанії з телеекрану лунають заяви, що криміногенна ситуація в Україні некерована: на вулицях вбивають людей, підривають машини. Це не відповідає дійсності", — обурюється прокурор Львівської області Олексій Баганець, 55 років.
Баганець працював заступником генерального прокурора України, очолював прокуратури Волинської, Донецької, Дніпропетровської, Рівненської областей. Прокурором Львівщини його призначили вдруге у січні 2008-го.
— На Львівщині за останні 10 місяців рівень злочинності знизився, — продовжує. — На 10–11 відсотків зменшилася кількість тяжких та особливо тяжких злочинів. Правда, побільшало умисних вбивств, зґвалтувань, пограбувань, шахрайств та крадіжок особистого майна. Але не на стільки, щоб робити такі серйозні висновки.
Кажуть, справи з замовних убивств минулих років припадають порохом у прокурорських архівах.
— Усі ці вбивства мною взяті під контроль. Хоча розкривати їх — обов"язок працівників карного розшуку органів внутрішніх справ. Якщо більшає свіжих умисних вбивств, слідчі менше працюють зі злочинами минулих років. Говорити, що ці справи припадають пилюкою, не можу. Скажу, що по них йде активна робота — збрешу. За це ми критикуємо міліцію. Її слідчі не готові ефективно розслідувати такі злочини. Вони, як правило, неспонтанні, добре сплановані. До вбивства директора Львівської інвестиційно-будівельної компанії Ігоря Кульчицького готувалися чотири роки (17 липня 2008 року його розстріляли в центрі Львова. — "ГПУ"). Рівень організації дуже високий. А справжніх фахівців у органах внутрішніх справ мало.
Які з цих вбивств мають шанс бути розкритими?
— Із 2008 року вважали перспективним до розкриття вбивство громадянки Роман, працівниці обміну валют. У цій справі зробили багато. Якби таку роботу провели по гарячих слідах, розкрили б. По вбивству начальника управління транспортної інфраструктури міської ради Вовчака також впритул дійшли до замовників. Із підозрюваними вбитий мав судові справи, від них чув погрози. Та оперативники не змогли розговорити людей, аби довести їхню вину.
Винаймаю квартиру. Авта не маю
Перспективною справою є вбивство Кульчицького. Знаємо, хто скоїв, його посібників. Одного з них оголосили в розшук. Припускаємо, що він переховується у Росії. Це — місцеві розбірки. Якщо вдасться розкрити цей злочин, можливо, розкриємо ще три вбивства попередніх років.
Як у вас склалися стосунки з керівниками обласної міліції та СБУ?
— Коли 13 років тому вперше був прокурором Львівської області, підтримував дружні стосунки із начальником обласного МВС Богданом Романюком та тодішнім начальником СБУ Богданом Вавриком. Могли на природу виїхати, ходили у тир. Донині зідзвонюємося. З нинішніми керівниками цих служб не маю нічого спільного. Не тому, що вони — погані, а я — хороший. Просто ми — різні люди.
Як триває розслідування у справі загибелі хлопця на озері Задорожнє неподалік села Демня Миколаївського району? Кажуть, коли він тонув, на озері відпочивали екс-начальник СБУ Станіслав Курман та колишній заступник начальника обласної міліції Володимир Дитюк.
— Генеральна прокуратура передала цю справу івано-франківським правоохоронцям. Тепер я за її розслідуванням не слідкую. Так, названі люди відпочивали на колишній дачі екс-депутата обласної ради. Ми це одразу встановили. Мене стурбувало, що ні прокурор району, якого я звільнив, ні міліція не повідомили мені про цей випадок. То давало підстави запідозрити їх в якомусь умислі. Я одразу порушив кримінальну справу. Компанію допитали. Хлопцю-свідку всіх представили до впізнання. Але він нікого не впізнав.
До роботи на Львівщині ви очолювали прокуратуру Донецької області. Де легше працювати?
У Донецьку простіше, бо люди відкритіші. На Львівщині люди одне думають, друге кажуть, а третє роблять. У Донецькій обласній раді на сесії ніколи не включать у повістку дня питання без думки прокурора області. На Львівщині з 2004 року проходили баталії навколо Брюховицьких лісів. З 2008-го прокуратура повигравала у судах майже всі процеси на користь громади. Буквально місяць тому на сесії обласної ради депутати звертаються до генпрокурора України, аби вжив заходів для захисту Брюховицьких лісів. Парадокс.
Із якими скаргами звертаються львів"яни?
Наприклад, проблема гуртожитків, які з мешканцями перейшли у власність комерційних структур. Нові власники виселяють людей на вулицю. Кілька таких справ ми виграли у судах. Реагуємо, коли на підприємствах була можливість виплатити зарплату людям, а цього не робили. Багато скарг на діяльність правоохоронних органів. Інколи трапляються маразматичні звернення. Один чоловік стверджував, що його брат поливає отрутою стіну його будинку. Інший — що брат підсипає порошок йому в борщ.
Чи вистачає прокурорської зарплати на життя?
— Вважаю, що моя робота оплачується несправедливо. Але я ще маю пенсію. А от старші слідчі прокуратури району отримують максимум 2 тисячі 200 гривень. Як наслідок, у прокуратурі трапляються працівники, які беруть хабарі. Торік двох таких засудили до п"яти з половиною років позбавлення волі. Ще двох я звільнив. Одного з них адміністративний суд поновив на посаді. Це тоді, коли він своєму колишньому колезі пообіцяв за гроші повернути вкрадене авто. Мені вдалося його переконати написати заяву про звільнення за власним бажанням. Цього року ще один такий працівник втратив роботу.
Де живете у Львові? Маєте авто?
— Винаймаю квартиру. Авта не маю. Машину водить моя дружина. Вона і двоє моїх синів живуть у Києві. Сини працюють у прокуратурі. Дружина має свій бізнес. До 1998 року усюди зі мною їздила. Потім зрозуміла, що стабільності в роботі прокурора нема. Намагаюся кожні вихідні провідати сім"ю. Мій робочий день триває приблизно 12 годин, тому вільного часу мало. Стараюся займатися єдиноборствами. Вечорами гуляю історичним Львовом. Люблю українську пісню. На 8 Березня, Новий рік та День прокуратури запрошуємо для привітання колективу українських співаків. На свій ювілей запросив львівську співачку Ірину Федишин. Дуже сподобалося.
2 
1
Коментарі