Тринадцять років Микола Джуманчук із села Ковалівка Коломийського району Івано-Франківщини економить на природному газі. Господар опалює хату коров"ячим гноєм.
— Гріхом було мати стільки колгоспів, ферм, коли під боком живе тепло стояло, і використовувати природний газ, — розповідає Микола Джуманчук, 69 років. — Якщо ти живеш в селі, опалювати хату безплатно просто — варто лише захотіти.
Чоловік став одним із перших в Україні серед тих, хто виготовив безперервно діючу біогазову установку. Джуманчук почав працювати над проектом 1995 року. Інженерної освіти не мав. Був економістом відділу промислових товарів місцевого заводу, головою сільради.
— Читав багато книжок, дивився передачі науковців. Вони говорили, що рано чи пізно, газ буде дорогий і треба економити. От і сотворив свою установку, — каже винахідник.
Біля стайні господар викопав квадратну яму, завдовжки й заввишки по 2, 5 м. Залив бетоном. Верх зробив конусоподібним, в основу прикріпив редуктор. Це металева конструкція, яка під дією обертань розмішує біомасу в ямі. Для цього Джуманчук до дна ями опустив залізну палицю з наконечниками. Вона закріплена між двома основами, до неї прикручена ручка. Принцип дії нагадує м"ясорубку.
— Щоранку і щовечора роблю по 40 обертів, аби маса не застоялася, бо газу не буде, — продовжує Микола.
Від резервуару до стайні прокладена труба. Через неї стікає біомаса. Запаху на подвір"ї не чути. Адже маса щільно закрита під бетонним ковпаком. Щоправда, є ще один резервуар, який чоловік прибудував до ями. Якщо дома нікого немає, а маси забагато, вона зберігатиметься в резервуарі. Звідси господар відходи вивозить на город. Це — добриво. Аби газ із гною утворювався швидше, майстер біля бетонних стін облаштував батареї. Вони нагріваються за допомогою електричного струму, який утворюється на повітряному генераторі. Умілець змайстрував його на подвір"ї.
— Планую на свою біоустановку вмонтувати сонячні батареї. Від них маса швидше нагріватиметься, — розповідає Джуманчук.
Газ від нагрітої біомаси потрапляє до компресора. Від нього до ями проведені трубки. За допомогою компресора господар "набиває" газ у балони.
— Оскільки спеціальних труб до хати ще не провів, балони з газом прикріпляю до котла чи плити і таким чином нагріваю приміщення, — додає господар.
До хати Миколи Джуманчука природний газ провели 2002 року. Із біогазовою установкою чоловік щороку економить понад 1500 грн — майже половину витрат. Узимку мав би платити по 380 грн щомісяця — 180 економить, улітку — по 50 грн.
— То не чоловік, то якесь диво на подвір"ї, — хвалиться дружина Миколи Катерина Джуманчук, 64 роки. — Деколи з ним сварюся, бо за селом є смітник, куди люди викидають непотрібні речі. А він якихось деталей назбирає і несе додому. Нащо, кажу, тобі те дрантя? А він: "На господарстві знадобиться".
Нещодавно Микола Джуманчук змайстрував зі старого мотора млин, на якому можна перетирати качани кукурудзи. А із пральної машини, колишніх "полотерів" та кількох залізних заточених наконечників виготовив домашню косарку для газонів. Нині працює над сонячними батареями.
1 
1
Коментарі