"Ті графітчики — як пси. Мітять територію. Коли один поставив мітку, інші на тому самому місці свою ставлять, — каже тернополянка Наталя Оплета, 38 років. У ніч проти 18 вересня стіни її та сусідніх будинків обписали графітники".

Оплети живуть на розі вул. Шухевича і Паркової в районі Старого парку. Одноповерховий будинок улітку поштукатурили на рожевий колір, низ стін облицювали вишневою гранітною плиткою.

— Коли хата нештукатурена була, її не рухали. По цеглі нецікаво було писати. А як тільки ми її помалювали — зразу маєш тобі, — Наталя показує бічну стіну, що впритул до тротуару. По ній чорною фарбою виведені ієрогліфи. Плитка заляпана білими написами. — Пробували змивати фарбу — не виходить. Знайомі порадили купити автомобільний розчинник, яким смолу відчищають. Може, плитку відмиємо. А стіну треба перемальовувати. Сусід розповідав, що тієї ночі, вже під ранок, бачив двох молодих чоловіків, років по 20. Одягнені були як неформали. Ми написали заяву в міліцію.

Будинки в районі Старого парку графітники обмальовують найчастіше. Страждають також будівлі в центральній частині міста. Мерія обіцяє 1700 грн винагороди тим, хто допоможе спіймати порушників. За нищення фасадів за рік у Тернополі оштрафували 30 осіб. Вони переважно неповнолітні, тому штраф 340–1360 грн платили батьки.

— Найбільша проблема в тому, що написи графітників важко стерти. Ми випробовували вітчизняний піскоструминний апарат, який би мав чистити стіни від написів. Але він себе не виправдав, разом із фарбою знімає і верхній шар штукатурки, — розповідає начальник управління житлово-комунального господарства Тернополя 49-річний Олег Соколовський. — Фірма-виробник обіцяла запропонувати іншу модель. Поки що зіпсовані місця на стінах просто замальовуємо у тон фасаду.

Тернопільський художник і графітник Сергій Василишин, 35 років, не думає, що написи на стінах псують їх вигляд.

— Більшість фасадів і так сірі та обдерті. А якщо обмалювали нову стіну, то я також не вважаю це вандалізмом, — запевняє. — Це вид мистецтва, спосіб самовираження. Карати за таке не варто. Згадайте художників— абстракціоністів початку ХХ століття. Їх також не розуміли. Картини рвали, а з авторів сміялися і проганяли з виставок. Тепер їхні твори за мільйони баксів купують. Може, з часом і це вуличне мистецтво оцінять.

Василишин стін не обмальовує. Каже, коли був підлітком, така течія не була популярною.

СТІЛЬКИ гривень коштує замалювати графіті 1 кв. м фасаду балончиком середньої вартості. Відновити "квадрат" пошкодженої стіни буде удесятеро дорожче. У суму входить ціна штукатурки, фарби українського виробника та проведених робіт. Якщо фасад не гладкий, має нерівності, штукатурки знадобиться більше, вартість зросте.

Для боротьби з графітниками в центральній частині Львова ввели відеоспостереження та посилили нагляд патрульних. Для малювання вуличним художникам виділили спеціальні майданчики. У Галицькому районі — це стіни у скверах на вул. Вітовського та Коперніка. У Шевченківському — в підземному переході на вул. Хмельницького та стіна на вул. Тунельній.

— Ми просили хлопців відтворювати на стінах мотиви Львова, — каже Олександр Удовенко, 50 років, із Шевченківської райадміністрації. — Та протрималися вони недовго. Почала з"являтися свастика. Доводиться її зафарбовувати.

Міське управління сім"ї, молоді і спорту запрошує графітників долучитися до проведення усіх міських свят. І популяризувати своє мистецтво у цивілізований спосіб.

×