Виконкомом Львівської міськради та депутати сперечаються, за яким тарифом городяни мають платити за тепло. За двоставковим, який діє з 2006 року, чи одноставковим. Говоримо з опонентами.
За діючий тариф висловлюється керівник "Залізничнетеплоенерго" Мирон Терех, 50 років, проти — депутат від фракції "Свобода" Руслан Кошулинський, 42 роки.
Двоставковий тариф складається із двох частин. Увесь рік жителі платять за обслуговування тепломереж. Узимку ще й за надане тепло.
Які плюси двоставкового тарифу?
Мирон Терех: У господарстві є видатки, які не залежать від того — літо чи зима. Улітку котельня виробила менше тепла, але кочегару не заплатиш меншої зарплати. Слюсарю треба дати хромові чоботи, фуфайку. Ще є ремонт мереж. Оці всі витрати ділимо на 12 місяців. Ця стала величина — одна частина тарифу. Змінна величина — споживання теплоенергії. Жителю вигідніше платити одну частину влітку, ніж узимку — за все одразу. Це як за міський телефон — за зв'язок я плачу постійно, а решту — що наговорив.
За обслуговування тепломереж платимо щомісяця 1,53 гривні за квадратний метр. Це не багато. Зате підприємство має рівномірний дохід протягом року. При одноставковому ми були збиткові влітку. І мали надприбутки взимку, з яких нам відраховували великий податок.
Руслан Кошулинський: Для городян плюсів немає. Якщо всю суму платили б узимку, багатьом перепала б субсидія.
Усі будинки отримали тепло?
М. Т.: Лікарні, садочки, школи почали опалювати ще 9–10 жовтня. Із 14 жовтня — житлові будинки. До двох тижнів можливі перебої, бо на 70 будинків — три слюсарі.
Р. К.: Не всі, понад 60 будинків зараз без тепла. Із кожним роком опалювальний сезон у нас проходить усе гірше.
У якому стані тепломережі?
М. Т.: Щороку треба міняти приблизно 6 кілометрів. 2011-го поміняли 3,2. При підключенні сталися лише три прориви мережі, а зазвичай буває 5–10.
Не вистачає коштів. Але справа не у двоставковому, а в низькому тарифі. 2010-го в серпні на 50 відсотків подорожчав газ. Із 2009-го кілька разів дорожчала електроенергія, росла зарплата нашим працівникам. А тариф на тепло не росте.
Р. К.: Я — депутат, представляю жителів. Їм не обов'язково знати, які ножі й печі є на кухні ресторану. Вони хочуть отримати якісну страву, бо платять за неї гроші. А львів'яни — справні платники послуг, то нам однаково, які мережі.
Опалення для львів'ян дороге, порівняно з іншими містами?
М. Т.: Нижче середнього. За рік житель платить у середньому 37 гривень за метр квадратний. Щоби тариф був окупний, мало би бути на 50 відсотків дорожче.
Р. К.: Вище середнього. Послуги з теплопостачання неякісні, то не може бути мови про підняття тарифу.
Як жителю міста зменшити витрати на тепло?
М. Т.: Поставити лічильник на під'їзд і утеплити житло. 90 відсотків наших клієнтів уже обліковують тепло. Відсотків 40 поміняли вікна на пластикові. Тому ми бачимо результат. Колись реалізовували 40 тисяч гігокалорій у рік, зараз 30 625.
Р. К.: Плануємо залучити програму для ОСББ, яка вже діє в Києві. У будинках ставлять енергоощадні технології, 20 відсотків їх вартості оплачують жителі, 80 — держава. Також на наступний рік заплануємо в бюджет гроші на ремонти під'їздів, щоб не видувало.
Що робити, коли холодно, а опалювальний сезон ще не розпочався?
М. Т.: Іти в жек і просити: включіть нам тепло. Якщо ваш будинок не має боргу, ми це зробимо. Адже вода в системі є завжди. Але потрібна ще й згода всіх жителів. У вересні приходили до нас такі жителі, дивимося — борг 3 тисячі. Кажемо, буде проплата — буде тепло. Заплатили, ми подали їм швидше.
Р. К.: Ми звернулися до Кабміну, щоб дозволив робити мансардні приміщення. Тоді буде утеплений дах, а значить, усьому будинку буде тепліше.
2 
1
Коментарі